Сторінка:Товариство «Міщанське брацтво» в Тернополі. З нагоди 40-ліття його істнування. 1891—1931 (1931).djvu/41

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана


сах воєнного лихоліття удалося — головно завдяки старанням тодішного голови Товариства о. крилошанина В. Громницького — зберегти будинок Товариства від руїни. Москалі, занявши Тернопіль 22. серпня 1914. р., зробили в Това-, ристві трус, опечатали бібліотеку Товариства і на цьому обмежились. Щоби зберегти будинок перед реквізиціями etc. о. крилошанин Громницький виєднав у тодішного тернопільського Губернатора Чарториського дозвіл на ведення і в льокалях Товариства т. зв. дешевої зглядно безплатної кухні. Дозвіл одержано і кухню вели сестри-служебниці, які постійно замешкали в бічних кімнатах Товариства. Обіди готовлено в сутеренах будинку а велику салю перемінено на велику їдальню, з якої користали жертви війни — головно величезна кількість б. австрійських урядовців, які не могли чи не хотіли евакууватись з австрійською армією на захід- і опинилися в Тернополі в дуже невідрадному матеріяльному становищі. В той спосіб виконувано велику благодійну справу (бували часи, коли кухня видавала 1800 обідів денно) і збережено на деякий час майно Товариства. Такий стан трівав менш-більш до половини 1915 р. Та прийшов момент, коли Москалі, схвильовані рухами австро-німецьких військ на фронті, стали готовитися до відвороту, а в звязку з цим арештувати й вивозити наших визначнійших громадян в глибину Росії. Хвиля арештувань не минула також Тернополя і чимало наших громадян вивезено тоді до Росії, будьто в характері т. зв. заложників, будьто як т. зв.. політичних. В цьому останньому характері вивезено у вересні 1915. р. у Перму також голову Товариства о. крилошанина Громницького і Това-