Сторінка:Товариство «Міщанське брацтво» в Тернополі. З нагоди 40-ліття його істнування. 1891—1931 (1931).djvu/42

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана


риство з усім своїм майном опинилось без належної опіки. Простора саля Міщ. Брацтва стала місцем постою ріжних дрібнійших військових частин, які зміняючись раз-ураз, залюбки гостювали в «прекрасній салі Брацтва а при тему нищили так самий будинок як і богатий ін-., вентар Товариства (крісла, руханкове приладдя і т. д.). В перших часах російської революції, коли під її подувом поодинокі частини російського війська стали спішно українізуватись, служила саля Міщанського Брацтва знов деякий час свойому властивому призначенню. В Тернополі зорганізувалась була театральна дружина, що в тому часі давала в салі Міщанського Брацтва свої вистави, але в результаті воєнних подій, які довелося пережити містови взагалі, Товариство потерпіло дуже значні матеріяльні шкоди.

Чимало труду і гроша коштувала після війни справа основного ремонту будинку Товариства і привернення його до такого стану, що відповідавби бодай конечним потребам його призначення. Доконали цього післявоєнні виділи товариства — спершу під проводом проф. Іляріона Бриковича (був головою товариства від 1921 — 1927.) а опісля (від 1927. — до нинішних часів) будівничого Андрія Фалендиша. Будинок остаточно відновлено а також поповнено інвентар Товариства, якого брак (головнож крісел etc.) давався дуже гостро відчувати в перших післявоєнних роках. Життя Товариства почало входити знов у своє нормальне русло і під сучасну хвилю воно розвивається вже менш-більш правильно. Нині Товариством управляє Виділ, вибраний на Загальних Зборах 20. січня 1931. р. (тут слід завважити, що загальні