увесь на¼ вершка тонший, через те що він є в рями знизу (парник, а на ньому й рями ставляють завжди трохи похило в бік найбільшого соняшного освітлення, тоб-то на південь), — отже один коротший бік рями буде завжди зверху, а другий є нижній), а фальця в ньому не виймається для того, щоб ним вільно збігала завжди тала снігова чи дощова вода; в противному разі, коли б і цей нижній брусок у рямі був однаковий з усіма, то над ним (на шклі) застоювалась би вода, а це призвело б до скорого загнивання й псування бруска й цілої рями. (Малюнок 6.)
,_%D1%81._19.svg)
Прогонками або поперечинами називаємо тонкі бруски, які йдуть від верхнього поперечного бруска обвязки рями до нижнього і служать для накладання на них шкла, бо-ж як у вікні (хатньому) шкло вставляється шибками поміж подовжньою та поперечною перекладиною, так і в парникову ряму не вставляється суцільне шкло, а маленькі шибочки, при чому для найменшого затінювання перекладини (або, як тут їх звемо — прогонки чи поперечини) роблять тільки вздовж рями; крім того, щоб зробити їх і міцними, і тонкими, щоб і шкло на них держалось, і тіни
