Сторінка:Тодор Гай. Парники (Київ, 1924).djvu/21

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

Коли вживають де-небудь у рямі залізних частин: цвяхів, наріжників для зміцнення ріжків рями, кілець із шрубами, що їх вкручується в поперечні бруски рями для піднімання її, то все оце залізо також промащується або проварюється в олїї, щоб не іржавіло.

Щоб надати рямі більшої тривалости, дуже корисно все дерево на ній покрасити доброю міцною фарбою або хоч погрунтувати, тоді ряма служитиме не 5–8 років (як без покраски), а років 12–15; покраска-ж не багато вдорожить ряму.

Щоб рями на довше збереглися, обов'язково потрібно їх добре содержувати, а для того крім покраски, потрібно доглядати за рямами, чи де зробити ремонт, чи де підкрасити, а на літо і взагалі на час, коли рями на парниках не потрібні, — висушити їх гарно й сховати в сухому місці.

Після покраски рями приступають до шкління її; для парників годиться всяке шкло, хоч би й лом, аби не дуже дрібне; але найкраще при великій кількості парників купувати шкло „напів-біле“, цілими листами або ящиками. Щоб дешевше обійшлося шкління, треба крім того вміти самому шклити, для того головне навчитися різати шкло діямантом. Инша робота при шклінні вже не складна — зробити кит (замазку) зуміє кожен. Беруть 1 хунт олії, відстоюють, переварюють і місять з 4 хунтами крейди, перепаленої та добре стовченої; і кит уже готовий.

Шклити треба цілком сухі рами. Зачинають