Не менш важливим матеріялом для закладанні парників є також земля. Для невеликого парникового господарства клопоту з землею небагато: можна просто набрати з грядок гарної городньої землі, накидати на гарячий гній, де вона відійде, і роботі кінець. Але краще, особливо при великім числі парників, заготовляти гарну, спеціяльно призначену для парників землю. Тут треба виходити з таких міркувань, що для парникових рослин земля повинна бути легка, жирна, добре пропускати воду, а не всяка городня земля може бути такою. Коли-ж насипати в парник важкої, хоч і жирної, добре поживної (багатої на споживні матеріяли для рослин) глинястої землі, то вона недобре пропускатиме воду, яка, застоюючись на поверхні землі, або-ж неглибоко просякаючи, робить землю непридатною, бо земля тужавіє, пліснівіє, що дуже шкодить парниковим рослинам, що все таки далеко ніжніші, ніж ті, що ростуть на одкритім місці чи в грунті. Коли взяти землі більш піскуватої (в місцевостям з пісковими грунтами), то вона хоч добре пропускає воду й повітря, лекше прогрівається, а, проте, не має в собі багато пожиточних матеріялів. От тому й потрібно попіклуватися про спеціяльну парникову землю, яка-б на час закладання парників була цілком готова до того, щоб насипати її в парники.
Отже, найвідповіднішою та найкориснішою для парникових рослин є земля дернова, наготовлена з дернин, знятих з луки. Весною на луці, особливо
