Сторінка:Тодор Гай. Парники (Київ, 1924).djvu/47

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

й два рази на день: рано й надвечір. Для поливання треба мати добрі коновки (поливальниці) з густим (з дрібними дірочками) ситечком.

Поливати треба обережно, не раптово, щоб не заплескати дрібних рослин та й самої землі в парниках.

При поливанню чи побризькуванню в холодні дні треба підіймати рями невисоко й ненадовго, зберігаючи тепло в парникові. В теплі дні, коли рями познимані, можна вже лити більше, не боячись запліскування і т. и.

Инші роботи в парниках. Як чисто не содержувати парники, як обережно не заготовляти землю для них, а все на ній з'являются зайві рослини — бур'яни. Їх потрібно негайно виполювати й викидати геть, бо инакше вони заглушать наші рослини, що за-для них ми стільки клопочемось. Полють, звичайно, в теплі соняшні дні, коли можна хоч трохи, не лякаючись холоду, відкрити зовсім парники.

Весною, вже в березні, а найбільш у квітні, дні стають такі теплі, що сонце аж палить через шкло парникові рослини. Треба парники на такі дні затінювати легкими дерев'яними щитами, рогожками, а то просто обмащуючи чи обризькуючи шкло глиною, вапною.

Нарешті, потрібно сказати де-що про тих ворогів та шкідників, що найчастіш псують парникові рослини. З них найстрашніші — це як раз миші та вовчки. Щоб попередити з'явлення мишви,