______________________________________________________________________
Нами було доведено, що можна локально знищити регенеративну здатність кінцівки тритона (Брунст і Шереметьєва, Труди Інституту зоології та біології УАН, том VI, 1935). Ця робота є аналогічне дослідження, проведене на аксолотлях. Стаття ця являє собою коротке зведення спостережень, проведених протягом 5 років (1932—1936) у Лабораторії експериментальної зоології Київського рентгено-радіологічного інституту (директор Д. О. Гріневіч).
Дослідження проведено на аксолотлях (Siredon pisciforтіs), у яких було одноразово опромінено або проксимальну частину правої задньої кінцівки з невеликою прилежною до неї частиною тіла і зараз же після опромінення було ампутовано обидві кінцівки, або регенеративну бруньку правої задньої кінцівки (на стадії пластинки), ліва ж була контрольною до опроміненої правої.
Опромінення провадили на півхвилевому апараті трубкою Кlein-MetroМ й 11er - а, при напрузі 43 kV max., силі струму 3 mА, без фільтра; відстань від антика года до об'єкта дорівнювала 15 см. Деталі методики опромінення описані в першій роботі про вплив рентгенівського проміння на регенерацію у аксолотлів (Шереметьєва і Брунст, „Дослідження впливу рентгенівського проміння на регенерацію кінцівки у аксолотля“, АН УРСР, Труди інституту зоології та біології, т. VI, 1935 р., а також у „Radiobiologia generalis“, Vol. IV, Fasc. I—II, 1935. Частина тварин, використаних у названій роботі, яких залишили для довгочасних спостережень, служить матеріалом даної статті. Вони були опромінені дозами в 3750 r і 15000 г.
У деяких тварин протягом усього періоду спостережень було зроблено тільки одну ампутацію, у інших — одночасні ампутації обох задніх кінцівок повторювали; кількість їх у деяких тварин доходила до чотирьох (див. таблицо). Якщо після попередньої ампутації на опроміненому боці регенерація не відбувалась, то відрізували або частину обрубка, або, якщо його вже було відрізано раніше, робили на його місці глибоку
