поліпшав. Академія не мала змоги давати Станції кошти, щоб придбати інвентар і робити операційні витрати. Це, зрозуміло, важко відбилося на праці Станції: без моторового човна, без тралів, планктонних сіток, дно черпателів, без посуду та реактивів не можна провадити хоч будь-яку планомірну та поглиблену роботу що-до вивчення життя Дніпровського басейну.
З огляду на це Д. Белінгові й охочим співробітникам Станції доводилось обмежити свою роботу та братися до виконання таких завдань, що не вимагали складного устаткування та лабораторного приладдя, а також великих витрат. Все-ж-таки витрати були і тому, що Академія перші роки ніяких коштів не давала, то всі вони лягали на і без того порожню кешеню співробітників Станції. Щоб яскравіше намалювати картину матеріяльного стану Станції, ми одмітимо, що в 1922 р. Станція для своїх робіт не одержала від Академії жадної копійки. Академія виплачувала тільки утримання двом штатним співробітникам Станції — директорові та завгоспові.
Крім директора й завгоспа, в складі співробітників Станції рахувалося ще троє постійних, нештатних співробітників, які грошей від Академії не одержували. З лютого 1926 р. кількість постійних нештатних співробітників Станції доведено до 5-тьох. В 1923—24 р. Академія також не змогла відпустити Станції коштів на операційні витрати (правдивіше буде сказати, що 1923 р. Станція одержала 1 раз — 5 карб.), тільки в 1925 р. матеріяльне становище трохи поліпшало. Так, влітку 1925 р. Станція одержала від Академії на операційні витрати 60 карб., і наприкінці року ше 60 карб. На ці гроші Станція придбала посуд, деякі реактиви, дрібний інструментарій, то-що.
З 1926 р. Станція почала одержувати від Академії на операційні витрати 25 карб, що-місячно. Гроші ці дуже невеликі, але вже й вони добре відбиваються на роботі й дають змогу Станції робити дрібні поповнення інвентаря (так Станція придбала тепер гідріонометр Бреслау, виписала деякі книжки, придбала посуд й. т. инше). Теперішні матеріяльні ресурси, зрозуміло, не дадуть змоги Станції зразу поширити роботу, бо її інвентар залишається, як і раніш, далеко не повний. Без моторового човна, без дночерпателів Станція не може всебічно й глибоко про вадити роботу щодо вивчення р. Дніпра, але ми маємо надію, що далі стан Станції поліпшає.
Найважчі моменти в життю Станції відійшли вже назад. Ми маємо надію, що Голов. Наука України дасть змогу найдавнішій на Україні Станції (відпустивши їй через Академію Наук потрібні кошти) піднятися до рівня матеріяльного стану подібних установ у Р.С.Ф.Р.Р., де низка Біологічних Станцій, що знаходиться під орудою Головнауки, одержують значні кошти в багато разів більші, ніж та невеличка субсидія, що її одержує Дніпровська Біологічна Станція.
Важким питанням для Станції є також справа про помешкання. Вище ми зазначили, що Станція міститься в будинкові Старосільського ліс
