10. Е. Л. Свідерський (1917-18 р.) вивчав паразитичні Vermes водяних хребтових та підготував до друку велику працю. Потім він виїхав до Польщі, забравши цю працю з собою.
11. М. Л. П'ятаков (1918-19 р.) вивчав розвиток Аrgulus foliaceus, Lepidurus apus та Тriops cancriformis.
12. М. В. Шарлемань (1916-19 р.) робив спостереження над перельотом птахів долиною Дніпра та над біологією ракоподібних (Crustacea). Частину спостережень над останніми пізніше було надруковано в „Русском Гидробиологическом Журнале“ т. I. № 11-12, 1922 р., стор. 322. Про птахів-же пізніше було надруковано низку праць.
13. М. М. Воскресенський (1916 р.) працював над визначенням Protozoа. Підчас цієї праці йому пощастило здобути декілька нових для нашої фавни видів (див. вищезазначену працю Д. О. Белінга).
Крім всіх цих робітників, Станцію одвідувалий инші особи. Так, улітку 1919 р., що зазначено раніше, на Станції мешкав президент У.А.Н. акад. В. І. Вернадський. Потім, того-ж року Станцію одвідав акад. О. В. Фомін (ботаник), який взяв участь у великій екскурсії, що її організувала Станція, щоб вивчати багнища Чернігівщини (Остерський район), та инші.
До революції інвентар Дніпровської Біологічн. Станції та її матеріяльні ресурси хоч і не були дуже багаті, але їх вистачало, щоб провадити більш-менш планомірну роботу над вивченням життя р. Дніпра. Крім того, Станція мала власний будинок, де могли одночасно працювати 8 осіб. Підчас приєднання Станції до Академії, інвентар її значно зменшивсь, вона позбулася: моторового човна, багатьох приладів лову (загинули: бім-трал, сітка Сігсбі, планктонні сітки, планктонний водотяг і т. инш.) та власного будинку. Щоб Станція могла поновити планомірнішу діяльність що-до вивчення життя води, треба було поповнити інвентар, одержати кошти на операційні витрати та поширити її помешкання. Що-до останнього, то ми вище вже були казали, що Станція ще р. 1919 зверталася до влади, прохаючи одвести їй землі та лісу в Старосільському лісництві, щоб спорудити там будинок Станції. Незчисленні зміни урядів не дозволили довести справу до щасливого кінця. Відколи зміцнилася Радянська влада на Україні й Станція перейшла до Академії Наук, остання поновила клопотання Станції. Тільки в 1925 р. клопотання Академії було частково завдоволено. А саме за постановою спеціяльної 5-ої райкомісії (у серпні) про виділ земель із державного фонду, Академія одержала наділ, в Старосільському лісництві, площею в 1,08 дес. (у кварталі № 51), але лісу, щоб Станція могла спорудити будинок, Комісія не відпустила. Академія на це коштів не мала. Тому й по цей час Станція користується всього лише двома кімнатами в будинку Старосільського лісничого П. О. Сіверцова, що займає посаду завгосп. Станції.
Що-ж до матеріяльного стану Станції, відколи перейшла вона під керування Академії, то він останніми роками (до кінця 1925 р.) сливе не
