коло горішньої губи бластопору, коли її трансплантувати на місце частини майбутньої ектодерми бластулі або ранньої гаструлі, викликає в цьому місці процес інвагінації та утворення зав'язку цілого нового „паразитарного“ зародка. З тканини імплантату утворюється хорда, почасти міотоми та иноді частина нервової платівки. Ціла низка органів будується з матеріялу господаря, отже ці органи індуктовані імплантатом; це частина міотомів, більшість нервової платівки та ниркові протоки й слухові пухирці „паразитарного“ зародка, що цілком збудовані з тканини господаря. Шпеман називає цю дільницю, що має такий великий вплив на детермінацію частин зародка — „організатором“. Сам „організатор“ детермінований дуже рано: досліди О. Мангольда (20) надають великої ймовірности гадці, що організатор існує вже, як окрема дільниця протоплазми, до 1-го поділу яйця, та що в певній орієнтації що-до нього проходять площини перших поділів. Проте Ру довів, що площини перших поділів яйця визначаються (у Rana esculentu в усякім разі) тим місцем, де діставсь до яйця сперматозоїд, і немає нічого неможливого, що в момент запліднення вперше намічається місце організатора.
Деякі органи, що були індуктовані первісним організаторам, як ось: слуховий пухирець, очний келих, своєю чергою індуктують инші органи (капсулю, сочку) і, можливо, незабаром ми ввесь розвиток зможемо уявити собі як серію індукцій та детермінацій, що викликають формотворення та диференціяцію.
Спроби екстирпації та трансплантації слухового пухирця, що їх проробив Д. Філатов (16), довели, що слухова капсуля не розвивається без впливу слухового пухирця і, навпаки, утворюється на незвичайному місці, коли того пухирця трансплантувати; з цього ми бачимо, що слуховий пухирець індуктує розвиток капсулі з мезенхіми, що його оточує. З пропозиції академика І. Шмальгавзена я зробив спробу трансплантації слухового пухирця в Triton, щоб з'ясувати деякі деталі розвитку капсулі на незвичайному місці. Цю працю зробив я під безпосереднім доглядом та керівництвом акад. І. Шмальгавзена.
Дослід цей пришав на весну 1924 та весну 1925 року. Між серією 1924 року та серією 1925 є значна відміна, як у виконанні експерименту, так і в тих наслідках, що їх одержали, але спочатку я спишу те, що було спільного в техніці експерименту в обох серіях. За матеріял узяв я зародків Triton cristatus та Triton taeniatus. З цих двох видів далеко кращий об'єкт являє собою Triton taeniatus: він краще витримує операцію, швидше росте, а через те, на другу весну (1925 р.) я брав тільки зародків цього виду. Щоб не вертатися пізніш до цього, я навожу тут опис тих стадій, що я їх брав для операції.
I стадія. Стадія хвостового пупка (Schwanzknospenstadium). Зародок зігнутий, порівнюючи з пізнішими стадіями, короткий. Хвіст ще дуже короткий (довжина його не більша за ширину). Пігменту немає.
