Сторінка:Труди фізично-математичного відділу. Том II. Вип. 2-5. 1926.pdf/493

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено
Індивідуальний ріст Paramaecium caudatum.
К. Сингаєвська.
Докладено 14/V. 1926 р.

Деякі автори наводили паралель між ростом і ходом автокаталітичних — хімічних реакцій. Зазначали подібність у ході кривої росту та кривої ходу реакції (себ-то подібність зміни скорости обох процесів з часом) на спільність температурного коефіцієнту. Loeb (1907) був перший, хто висловив цю думку. Зразу-ж по поділенні заплідненої клітини настає швидка синтеза ядрового надіб'я, причому ця синтеза швидко збільшується (Бовері). Те саме можна спостерегати й підчас автокаталітичної реакції. Через збільшення надіб'я, що утворюється, реакція прискорюється.

Ось чому Robertson вважає ядро або частину ядрової субстанції за каталізатора. Проте, мені здається, що проти цього порівняння можна висунути деякі заперечення. Скорість підчас автокаталітичної реакції спочатку зростає через збільшення концентрації каталізатора, а далі падає через виснаження реаговних надіб'їв.

Підчас росту ні про збільшення концентрації, ні про виснаження говорити не доводиться. Коли росте кількість каталізатора, той загальний об'єм збільшується, а запаси надіб'я поповнюються живленням. У зв'язку з сказаним, акад. Ів. Шмальгавзен запропонував мені дослідити індивідуальний ріст Paramaecium. Але, перше ніж говорити про наслідки цієї роботи, треба трохи спинитися на працях М. Попова (1908).

Власне, М. Попов цікавивсь не ростом, як таким, а взаємовідношенням між ядром та плазмою (Kernplasmarelation) у Protozoa в різні періоди та залежністю його від температури. Для дослідів він узяв Frontonia leucas, об'єкт — зручний своєю правильною овальною формою. Міряння, як ядра, так і плазми роблено на фіксованому матеріялі послідовно від одного ділення через 1, 2, 3, 4 і т. д. години до другого.

Для збудування кривої брали не абсолютні числа, а відносно до вихідної величини, для того, підчас ділення, одну з клітин фіксували відразу. На підставі цих чисел було збудовано дві криві для ядра і для плазми. Нас може цікавити в даному разі крива протоплазматичного росту, бо її можна вважати за криву росту всього організму. Коли ми тепер глянемо на криву Попова, нам відразу впаде в око відміна її від S-уватої кривої ходу автокаталітичної реакції. Зміну цю викликало повторне піднесення.