Із кожним мірянням занотовували температуру, причому вона вагалася в межах від 15.3 — 18.7° Ц.
Усього придатних до збудування кривої було 42 особини з відсаджених 68, решта загинула або міряння не були доведені до кінця.
Криву, збудовану на підставі здобутих чисел, подано на рис. 1. Ордината показує довжину в мікронах, а абсциса проміжки часу в 3 години. Я взяла для середньої кривої 8 мірянь, бо більшина особин ділилася між 7—8 мірянням, і тільки невелике число їх жило значно довше. Коли, підчас останнього міряння, тварина починала ділитися — цієї величини до розрахунку не бралося. Отже, коли котрусь годину взято за останню, це значить, що особина розділилася протягом наступних 3 годин.
Підчас самого ділення спостерегаємо вельми інтенсивний ріст, і куди віднести його: до початку життя нових особин, чи до кінця матірньої, — можна вирішити тільки на підставі цитологічних спостережень над фіксованим матеріялом. Вельми інтенсивний ріст припадає також на час зразу-ж після ділення. Ось чому для перших 3-х годиня робила міряння що-кожні півгодини. Криву, збудовану на підставі здобутих чисел, показано на рис. 2 і тут, як ми бачимо, найбільша інтенсивність припадає на самий початок росту, на перші півгодини після ділення. В середньому Paramaecium збільшується в 24 години на 100 мікронів, і 30 із них припадає на перші півгодини, себ-то на першу 1/48 частину всього життя.
На рис. 3 показано криву росту, обчислену на підставі тих самих даних, що й перша, але передану в %. Ордината показує тут збільшення росту за 1 годину в % у відношенні до величини попереднього періоду. Власне, тільки в такий спосіб збудована крива показує зміну інтенсивности росту.
Тепер спробую порівняти криву росту протоплазми Frontonia leucas Попова з моєю кривою на рис. 1. Основна відміна кривої Попова полягає в тому, що первісне круте піднесення (спостерегане на моїй кривій) значно згладжене, а в кінці, як