ковицький Млинок, на закруті ріки Уборти, я знайшов гарне і досить велике відслонення, у виді майже прямовісного урвища, що має мало не 10 метрів відносної височини над рівнем ріки. В цьому відслоненні видко такі породи:
Грубість.
а. Тонка верства сірого, піскуватого лісового ґрунту |
0,1 | метра |
б. Однорідна товща неверствуватих, чистих (без домішок), сипких, безнаметньових, білувато-жовтих польодовикових пісків |
8,3 | „ |
Нижче йдуть дуже грубі осипища тих самих польодовикових пісків. На вершку берега польодовиковий пісок утворює широкі поля розвіювання, що цілком позбавлені рослинности.
§ 232. Повна відсутність природніх відслонень на лісуватих, положистих схилах лівого берега ріки Уборти спостерегається і нижче по течії ріки геть до села Кишинського Млинка (№ 42, т. I, стор. 424; див. § 57); лише подекуди і тут задерновані схили перервані грубими осипищами польодовикових пісків. На віддаленні трьох з половиною верстов вище Кишинського Млинка до ріки Уборти впливає з правого боку струмик Бужок (№ 54, стор. 92, під № 166); гирло його має абсолютну височину 83,7 сажня (№ 9, стор. 103; № 58, стор. 39, під № 828); береги його низькі, почасти піскуваті, почасти задерновані; верхів'я його знаходяться на сумежному (на захід) великому вододільному болоті Пола (№ 44, стор. 17-18), де теж нема відслонень і виступів кристалічних порід (згідно з переказаними відомостями). На віддаленні двох верстов від Кишинського Млинка, біля гирла річки Зольні, західня експедиція для висушування болот визначила абсолютну височину 84,2 сажня. (№ 9 стор. 103; № 58, стор. 39, під № 829).
§ 233. Сточище річки Зольні (№ 54, стор. 92, під № 167) з її верхів'ям річкою Буком і правими допливами — річками Золенкою, Немильнею і Вьюнією (там-же, стор. 103, під №№ 333-335) являє собою обширі лісові болота на кристалічних породах і польодовикових пісках; ці болота перерізані сіткою каналів, що улаштовані західньою експедицією для висушування болот (№ 9, стор. 501; № 44, стор. 20), але проте мало приступні. Береги усіх названих річок дуже низькі, положисті і не мають відслонень, але докладні досліди мої виявили, що невеликі скибові і щебіневі виступи кристалічних порід порозкидані в цій місцевості по вододільних просторах спорадично по лісах і на болотах у багатьох пунктах; усюди такі виступи сірого, дрібнозернястого звітрілого граніта супроводяться поволоками польодовикових пісків. Простежити ці спорадичні виступи граніта і зазначити їх на мапі дуже важко; я знайшов їх у багатьох місцях (№ 48, стор. 374 і 459). Найбільш обширі виступи граніта я знайшов біля таких пунктів сточища річки Зольні; навкруги села Вонячої або Доброволі (№ 42, т. I, стор. 416), де існує невеличке плоскозгір'я граніта овального обрису у плані з прогонами 5-7 верстов (№ 58, стор. 68-69) і з абсолютними
