де існував до половини минулого століття примітивний чавунотопний завод № 6, стор. 72), що переробляв місцеву болотяну руду (лімоніт) і привозну руду з околиці села Тепениці (№ 33, стор. 264).
№ 312. Згідно з моїми дослідами, в самому селі Юрові усюди на вулицях і по садибах на поверхні видко лише глибокий, сипкий польодовиковий пісок, що не мав у собі щебіня й скиб кристалічних порід; беріг ріки Уборти тут невисокий, положистий і задернований; але на вузькому просторі між селом та рікою Убортю, на вершку берега, здіймається у виді приземкуватої гряди скибовий виступ дуже звітрілого амфіболового граніта, що порозбитий на великі паралелепіпедальні окремини, заокруглені на рубах. Другий, невеличкий скибовий виступ тої самої породи знаходиться на західній закраїні села, на правому березі річки Степанівки, на західньому схилі приземкуватого горба, що на ньому стоїть церква; тут скиби граніта незначних розмірів визирають з польодовикового піску. Гирло річки Великої Юрівки являє собою невеличке болітце з низькими піскуватими берегами. — В околицях с. Юрова росте Azalea pontica.
§ 313. На захід від села Юрова, на шляху до села Журжевичів, тягнуться одноманітні, здебільшого лісуваті вододільні болота (урочище Турок), що на них у виді довгих, низьких і вузьких гряд порозкидані дуже денудовані руїни польодовикових барханів; ці гряди вже не виявляють виразного плану, розходяться по різних напрямках і нерідко мають подекуди досить стрімкі схили до болота; по деяких місцях гряди поширюються та несуть на собі островки нужденних, піскуватих полей. Вони цілком збудовані з чистого, дрібнозернястого, сипкого польодовикового піску і не виявляють жодних слідів детритуса кристалічних порід; лише на західньому кінці цього простору, в урочищу Сошничок, вже знову з'являються на поверхню виступи граніта (у сточищу ріки Ствиги).
§ 314. З слів Толмачова, нижче села Юрова по течії ріки Уборти, „береги дуже знижуються, ріка звивається, але тече в одному кориті; то правий, то лівий беріг урвистий (до двох сажнів заввишки), нерідко трапляються болотяні старі річища“ (№ 44, стор. 40). Згідно з моїми спостереженнями, на просторі від села Юрова до гирла ріки Перги лівий беріг ріки Уборти зовсім не має відслонень; схили його подекуди положисті, по инших місцях досить стрімкі, але усюди задерновані, в багатьох місцях заросли лісом, що вкриває також і заплавину лівого берега; виступів кристалічних порід у схилах берега я тут не знайшов. Береги трьох струмиків, що впливають з лівого боку до ріки Уборти на описуваному просторі, низькі і піскуваті; біля млину на Уборти теж видко лише осипища польодовикового піску; виступи кристалічних порід спостерегаються тільки на деякому віддаленні від ріки, на вершках лівого берега, біля шляху з села Юрова на північ, як описано далі (§ 315-320).
