Більш наближаються до типового моренового суглинка льодовикові породи південно-східньої частини описуваного простору, — в околицях сел Аннівки і Королівки; тут зустрічається вже на островах серед болот, згідно з моїми дослідами (§§ 29-30), піскуватий бурий мореновий суглинок з досить рясними наметнями кристалічних порід (переважно різних гранітів) і пісковиків та кременя; грубість його залишилася невідомою; з поверхні він здебільшого буває вкритий сипкими, безнаметньовими польодовиковими пісками.
§ 474. Инший характер мають ті льодовикові (моренові) поклади, що я їх знайшов у північно-східній частині узбережжя ріки Уборти (див. §§ 400-408). Тут на деякому віддаленні на схід від ріки Уборти (від 6 до 11 верстов) тягнеться досить виразна і типова смуга кінцево-моренових утворів, — ряд відокремлених горбів і довгих гряд, що мають подекуди досить значні розміри й стрімкі схили, досить виразно виявлені у рельєфі й збудовані з тісного нагромадження різних наметнів, а на горішніх частинах схилів та на своїх вершках являють цілі кам'яні моря, — природній брук з різних наметнів. Довжина окремих гряд досягає біля трьох верстов, ширина — до чверти верстви, відносна височина — до 15 і більш метрів. В цих кінцево-моренових утворах і між ними на поверхню виступає типовий бурий мореновий суглинок, що тільки з поверхні на деяку незначну глибину (до 15 сантиметрів) буває перетворений елювіяльними процесами на наметньовий пісок. У цьому мореновому суглинці міститься безліч різноманітних наметнів усіляких дрібних, середніх та великих розмірів; згідно з переказами, тут колись знаходжено й велетенські наметні, що вони наче й тепер існують у глибині кінцево-моренових гряд. Наметні, що утворюють на поверхні цих гряд цілі кам'яні моря, належать здебільшого до різних кристалічних порід, — гранітів, порфіритів, гнейсів, лупаків, а також кварцитів і різноманітних пісковиків; наметнів кременя і вапняків я не знайшов. Чимало наметнів виявляє виразні ознаки еолового оброблення, а по багатьох місцях я знайшов й справжні пірамідальні наметні, — одноребровики й триграняки, наприклад, в першому горбі на північ від села Острожанки (§ 402), на гряді, що знаходиться на північний схід від села Глинниці (§ 406), у великій кінцево-мореновій гряді далі на північний схід від того самого села (§§ 407-408). Усі описані особливості цих моренових покладів падають їм значну геологічну цікавість. Перед моїми дослідами існування тут моренових покладів і кінцево-моренових гряд було цілком невідоме.
§ 475. Велику геологічну цікавість має встановлення межі розповсюдження слідів плейстоценового зледеніння в описуваному просторі. Згідно з дослідами моїми і професора В. Д. Ласкарьова, хід цієї межі був встановлений досить докладно. Досліди мої на усьому Поліссі показали, що на схід від згаданої вище безнаметньової области, встановленої моїми дослідами, з півночи на південь простягався широкий східньо-поліський язик зледеніння далеко на південь. Його західня
