навкружними болотами на височину до 10-12 метрів та тягнуться по приблизно меридіональному напрямі на 170-200 метрів. На схилах і на гребні цих гряд порода відслонюється у виді мальовничих зубчастих скель з неправильним відокремленням; деякі скиби звідси порозібрані і тому поверхня скель має східчастий вигляд. Увесь простір, зайнятий виступами мікрограніта і ортофіра, є біля двох верстов завдовшки і до одної верстви завширшки; згідно з моїми дослідами і переказаними відомостями по-за межами цього простору виступів каміня на навкружних болотах нема. (Найближчій виступ кристалічної породи я знайшов у селі Солов'ях; див. далі).
На захід від південної частини села Чміля, в урочищу Високому, згідно з переказаними відомостями, існує виступ каменя (згаданого Тарасенком діоритового порфірити); на жаль, спроби мої дістатись до цього цікавого, ще ніким не описаного, місця 1906 року були даремними: унаслідок зливних дощів та переповнення водою навкружних болот урочище Високе (не вважаючи на його назву) було цілком неприступне для дослідів.
§ 38. Нижче гирла річки Телини правий беріг ріки Уборти до села Янчі-Рудні є низовинний, положистий і позбавлений відслонень. На правому березі, навпроти села Рудні Підлубецької існував був з 18-го століття до другої половини минулого століття чавунотопний завод примітивного укладу з продуктивністю до 60.000 пудів чавуна на рік (Оссовський, № 83, стор. 259; Толмачев, № 44, стор. 101-102; Долинський, № 8); цей завод обробляв і місцеву, і привізну болотяну руду (лімоніт), що її здобувано розкопами з поверхні на сумежних обширих болотах правого убережжя ріки Уборти (болота Жархово, Мельників Ставок, Черевич і и.; див. Толмачев, № 44, стор. 101 і 391); для витоплювання чавуна за флюс вживано місцевий луковий мергель алювіяльного походження (№ 44, стор. 100 і 390), а також привізні матеріяли — крейду та вапняки (№ 44, стор. 390; Горн. Журн., 1902 р., т. III, стор. 194). Зложища залізних руд тут ще далеко не вичерпані і потроху відновлюються по болотах з води, що витікає із щілин граніту та приносить у розчині чимало залізових сполучень (утворених коштом звітрювання лосняків і инших мінералів); праця заводів припинилася тільки унаслідок їх примітивного укладу і зміни економічних умов після скасування кріпацтва.
§ 39. Село Янча-Рудня (або Янчерудня, — див. Теодорович, № 42, т. I, стор. 206; польський географічний словник, № 84, т. III, ст. 397, Антонович, № 1, стор. 25) лежить на правому березі ріки Уборти; тут поблизу у болотах теж здобувано за старовинних часів чимало залізної руди (Бунге, № 6, стор. 76; Оссовський, № 33, стор. 259; Толмачев, № 44, стор. 102). Згідно з відомостями Миклухи-Маклая (№ 29, стор. 23) і Толмачева (№ 44, стор. 40), болота нижче села Янчі-Рудні зникають і долина ріки Уборти стає сухою.
