Сторінка:Тутковський. Узбережжя ріки Уборти. 1925.djvu/23

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

них мінералів і дуже багато рогової свитні; порфіровий скалинець є ортоклаз; оснівна маса складається із скалинця, біотита, рогової свитні, магнетита і апатита, а також продуктів метаморфізації — епідота, лімоніта і хлорита. У третій відміні ортофіра лосняк відограє другорядну ролю; з залізо-магнезіяльних мінералів головною складовиною являється голчаста рогова свитня (амфіболовий ортофір); порфірові вилучення складаються з ортоклаза і плагіоклаза; цей останній бере істотну участь у складі оснівної маси; це наближає описувану породу до плагіоклазо-діоритового порфірита з урочища Високого. (№ 41, стор. 8-13).

Порода з урочища Високого складається з порфірових вилучень ідіоморфного скалинця (переважно плагіоклаза), зрідка амфібола і оснівної маси; оснівна маса має у собі амфібол, скалинець, магнетит, зрідка кварц (иноді у виді мігдалюватих зерен до 1 сант. у діаметрі), титаніт, апатит, епідот, хлорит і карбонати. Иноді ця порода має у собі багато ортоклаза і кварца, мало біотита і наближається до ортофіра. (№ 41, стор. 13-18).

Цікаві уваги про геологічне значіння виступів вибухових порід у селі Чмелі знаходимо у праці Ласкарева (№ 23, стор. 267); він визнає, що північний край українського кристалічного кряжа має скидову будову і при тому відрізняється значною роздрібненостю своєї періферичної смуги. (Там-же, стор. 268).

§ 36. Згідно з моїми дослідами, у напрямі на північний схід від м. Емильчина місцевість ступнево знижується і біля початку села Чміля (№ 38, стор, 47, — слобода Чміль) утворює невеликий (до 2,5 мет. заввишки) уступ до міцно-заболоченої низовини, що на ній розташоване назване село. На вулицях села усюди видко досить твердий і звязкий безнаметньовий передльодовиковий суглинок, вкритий тонкою верствою елювіяльного піску.

У південно-західній частині села, на східньому боці вулиці (поблизу звороту на шлях до села Горбова) знаходиться перший виступ вибухової породи (мікрограніта). Цей виступ має вигляд приземкуватої грядуватої скелі, що здіймається на півтора метра но-над шляхом та тягнеться на просторі не більше 60 метрів з північного заходу на південний схід (від шляху до середини садиб). На схилах і на гребені гряди виступає цілий ряд скиб мікрограніта з діаметром до 3,2 метра; невеличкі скиби видко поруч і на самому шляху. Відслонена поверхня скелі є вигладжена, але не виявляє виразного еолового або льодовикового оброблення; щілинами відокремлення, що йдуть переважно у напрямках O 22° S і N 20° 0, скеля порозбита на великі скиби. Каменярень тут нема. Мікрограніт є порода темносірої барви, з афанітовою оснівною масою і досить рідкими та дрібними (до 1 мм., зрідка до 8 мм. у діяметрі) ідіоморфними вилученнями скалинців.

§ 37. Виступи ортофіра я знайшов на північно-східній закраїні села; вони складають декілька грядуватих горбів, що здіймаються над