ром Ставровським; згодом (1890 р.) цю місцевість одвідав Тарасенко з метою збирання петрографічного матеріялу; про родовища порід він подає лише такі короткі вказівки: „мікрограніт є відслонений на невеличкому просторі у селі Чмелі, що лежить на 10 верстов на північний схід від м. Емильчина“ (№ 41, стор. 6); „ортофір відслонюється у селі Чмелі на деякому віддаленні від мікрограніта; ця порода відслонена у формі двох горбів; горби здіймаються над околишньою місцевістю сажнів на 2-3 та мають у прогині декілька десятків сажнів; відслонена поверхня є дуже нерівна унаслідок того, що щілинами порода поділена на окремини невеличких розмірів плитуватої або пеправильно-поліедричної форми; розпадання на окремини можна дуже легко спричинити навіть вдаром молотка в таких частинах породи, що здаються цілком компактними; через таке легке утворення окремин треба з'ясувати неправильно-східчастий вид поверхні горбів“ (№ 41, стор. 8). Нарешті, про виступи діоритового порфірита автор подає такі відомості: „порода відслонюється на віддаленні приблизно півверстви від мікрограніта на шляху з села Чміля до урочища Високого; характер відслонення такий самий, як для ортофірів; діоритовий порфірит виступає безпосередньо серед потретинних покладів у формі невеликого горба“ (№ 41, стор. 18). Ці короткі відомості недостатпі для з'ясування характера відслонень описуваної вибухової породи і вимагають доповнення більш докладним описом. (Див. § 36).
§ 35. Петрографічний характер порід з села Чміля згаданий автор описує так: „Мікрограніт являє однорідну оснівну масу сіруватої барви, що для неозброєного ока виглядає майже суцільною. В оснівній масі знаходяться порозкидані порфірові вилучення скалинця і темні (майже чорні) частини, що роблять вражіння сторонніх вприсків. Порфірові вилучення скалинця мають у діяметрі звичайно біля 1 м.м.; зрідка їх розміри збільшуються до 3-4 м.м. Темпі частини мають діяметри до 1,5 сант., зменшуючись иноді для неозброєного ока до ледві помітних темних плям“. (№ 41, стор. 1-2). У склад породи увіходять ідіоморфний скалинець (ортоклаз, часто перетворений на агрегат епідота, серицита, цоїзита і каоліна, мікроклін, зрідка плагіоклаз), та оснівна маса, що складається з зернят ортоклази і кварци з домішкою біотити, магнетити, циркона і апатити. Иноді у породі спостерегається ще міцно-плеохроїчна рогова свитня, що її з'явлення вказує на тісний генетичний звязок цього мікрограніта з амфіболовим мікрогранітом Горбова. (№ 41, стор. 2-6).
Ортофір села Чмеля являє для неозброєного ока темносіру, цілком суцільну, роговикувату оснівну масу, в який порозкидані значно рідше, ніж в мікрограніті, порфірові вилучення скалинця (№ 41, ст. 8); цей скалинець часто є міцно метаморфізований, зрідка є свіжий (плагіоклаз); оснівна маса складається з ортоклази, кварци, лосняка (біотіта і мусковіти) і магнетити і подекуди має виразну флюїдальну структуру. Инша відміна ортофіра містить у собі більше залізо-магнезіяль-
