викового піску, що їх вкриває, завсіди помічається більш-менш значна кількість домішаної звітрілої, але ріжкатої, незаокругленої, гострорубої гранітової жорстви, що лежить без сумніву in situ. Подекуди схили берега положисті і задерновані. Усюди тут по лісах рясно росте Azalea pontica.
§ 72. На північній закраїні містечка, на закруті ріки Уборти, груба товща польодовикових пісків безпосередньо вкриває нерівну поверхню скелі звітрілого сірого граніта; ця скеля, як це добре видко, в сумежному ярі, здіймається на схід від ріки майже до вершка берега. У долішніх поверхах польодовикових пісків і тут трапляється домішка ріжкатих куснів того самого граніта. — Щебінь і жорства звітрілого дрібнозернястого сірого граніта трапляється у польодовикових пісках і здаля від ріки (наприклад, на полях на південній і південно-східній закраїнах містечка, на шляхах до сел Болярки і Кишина). Дуже зрідка в долішньому поверсі польодовикових пісків трапляються заокруглені невеличкі ринячки кварца.
§ 73. До цікавих примішок у польодовикових пісках околиць містечка Олевська належать ще кусні окварцованого гнейса і білого кварца (порід, що відогравають значну ролю далі на північ і на схід, див. село Сущани). Подекуди у щебині, що залягає в долішньому поверсі польодовикових пісків, безпосередньо на граніті, трапляються кутуваті, гострорубі плитки білувато-сірого збагаченого на кварц, тонко-верствуватого гнейса, що підпадає, здається, тільки виключно механічному звітрюванню і не страждає від хімічного звітрювання (зразки таких плиток гнейса з околиці м. Олевська знайдені мною і в Городецькому музеї Хв. Р. Штейнгеля). Очевидьки, цей окварцований гнейс (що дуже близько нагадує гнейси околиці села Сущанів) колись залягав тут на граніті (а може і досі зберігся де-небудь під товщею польодовикових пісків). Зрідка у плитках цього гнейса помічаються дрібні і більші лінзуваті скупчення дрібнозернястого ортоклаза і лосняка (так званий очковий гнейс). У горішньому поверсі польодовикових пісків зрідка теж трапляються дрібні кусні сірого та молочно-білого кварца до двох сантиметрів у прогоні; ці кусні теж не заокруглені, але гарно обгладжені з усіх боків і несуть на собі сліди безсумнівного еолового оброблення, иноді з гарним виполіруванням, що простягається і углиб щілин.
Ніде в містечку Олевську і його околицях я не зустрічав при докладному дослідженні виступів Овруцького пісковика і лупаків (що їх згадує тут Оссовський), кварцита (Забелин), вогнетривалих глин (Миклашевський), гірського кришталю і топаза (Отецький); згідно з докладними розпитами і переказаними відомостями, що зібрані на місці, таких порід і мінералів ніколи тут ніким не знаходжено.
§ 74. Згодом, з розвитком діяльности Київо-Ковельської залізниці, коли виявилася значна потреба і попит на будівельний камінь, біля містечка Олевська було улаштовано великих розмірів каменярню для
