вого виявлення цієї верствуватости є еолове оброблення, через яке випрепаровані найтонкіші кварцові проверстки, що бувають завгрубшки від 0,5 до 1 міліметра; на такій твердій окварцованій породі еолове оброблення дуже добре заховується. — В цьому місці я уперше зустрів на кристалічних породах явище окварцування, що відограває помітну ролю далі в узбережжю ріки Уборти (див. далі).
§ 93. Біля самого гирла річки Либожеді, де стоїть млин, обидва береги річки здебільшого задерновані і позаросли густим чагарником та деревами, але існують тут і природні відслонення. В урвищу лівого берега річки видко такі породи:
Грубість.
а. Неверствуватий, однорідний, безнаметньовий, сипкий, жовтий польодовиковий пісок |
3,5 | метра |
б. Щебінь і скиби звітрілого сірого гнейса, що пересипані польодовиковим піском |
1,5 | „ |
в. Суцільна скеля сірого, дрібнозернястого гнейса |
10,0 | „ |
Вершок лівого берега річки є тут вкритий безнаметньовим польодовиковим піском, що не має у собі щебіня і грузу гнейса.
§ 94. В самому кориті річки Либожеді нижче млина видко скиби і щебінь гнейса, що з них збудоване дно річки. Правий беріг річки має більш положистий схил, ніж лівий; по цьому схилу проходить шлях, що веде з м. Олевська до села Сущанів; на самому шляху (на узвозі) у долішній частині схилу виступають звітрілі великі скелі сірого, дрібнозернястого гнейса, на якому лежить груба поволока сипкого, безнаметньового польодовикового піску.
Трохи вище по течії річки Либожеді, біля гирла її доплива-річки Домашної або Мутвиці (див. § 78), стоїть теж млин; тут густа рослинність вкриває обидва береги і відслонень нема, але скиби гнейса визирають подекуди крізь муріг.
§ 95. Від гірла річки Либожеді до села Сущанів (або до гирла річки Мутвиці) правий беріг ріки Уборти заховує той самий характер, але відслонення стають тут більш рідкими, схил берега здебільшого є вкритий грубими осипищами безнаметньового, сипкого польодовикового піску і виступи гнейса спостерегаються не біля самої ріки, а майже виключно на вершку берега.
На просторі від гирла річки Либожеді до гирла струмика Вішки (№ 54, стор. 91, під № 145) на вершку берега знаходиться два банюваті горби і один грядуватий горб, що є витягнутий рівнобіжно до течії ріки Уборти; усі ці горби зложені із скель звітрілого, сірого, дрібнозернястого гнейса, порозбитого щілинами відокремлення на великі плитуваті скиби. Біля підніжка горбів і між ними на поверхні
