На 18 верстві залізниці біля Рудні Озерянської зроблено було викрій у кам'яному горбі, 21,4 м. завдовшки до 3,04 м. завглибшки; в цьому викрії відслонено було червоний Овруцький пісковик, що лежить тут на дуже нерівній поверхні граніта; ця порода є звітрілий, середньозернястий амфіболовий граніт, цілком подібний до амфіболового граніта з берегів ріки Перги (§§ 170-171-й). Тут ми маємо випадок безпосереднього залягання Овруцького пісковика на кристалічній породі.
Згідно з моїми дослідами, село Рудня Озерянська лежить на низовині (на 18-й верстві ширококолейної галузи залізниці, що проведена від півстанції Поста Дровяного до нового села Усова) і оточена з усіх боків великими і глибокими болотами. На північно-західній закраїні села стрімко здіймається досить великий відокремлений кам'яний горб, до 11 метрів заввишки; увесь цей горб є збудований з дуже звітрілого, сірого дрібнозернястого граніта, а в ньому проходять майже прямовисні неширокі жили ясно-сірого, надзвичайно дрібнозернястого апліта. Трохи далі на північ і на північний схід знаходяться два зруйнованих, але ще досить виразних у плані серпуватих гесперотропічних польодовикових бархани, що збудовані з чистого, безнаметньового, дрібнозернястого, жовтого польодовикового піску. Недалечко на схід від села починається Гнізно-Теригальський кряж Овруцького пісковика (§ 147), а з полуднево-західнього боку до цього-ж села наближається північний кінець відокремленої частини Озерянського кряжа того самого пісковика. (Див. §§ 154-159).
§ 147. Встановлений виключно моїми дослідами і ніде не згадуємий у літературі (крім моїх праць, — див. № 51, стор. 10; № 52, стор. 74; № 66, стор. 44). Гнізно-Теригальський кряж Овруцького пісковика був так названий мною по назвах тих крайніх урочищ, які він охоплює (бо увесь цей, дуже цікавий і знаменитий кряж проходить по цілком од віку безлюдних, диких, ніким до мене не одвіданих лісових нетрях та гущавинах). Цей кряж є ще надто мало обслідуваний (я мав можливість дослідити лише два його кінці, — на полудні урочище Гнізно і на півночі урочище Теригали та болото Дідово-Озеро з його цікавими островами, див. далі §§ 181-182). Він так виразно видається у рельєфі, що досить правильно (хоч не зовсім повно) є зазначений штриховкою на 3-верстовій і 10-верстовій військово-топографічних мапах, але цілком не відзначений на геологічних мапах, що існують (№№ 20, 21 і 75). Кряж цей починається в урочищу Гнізно (на схід від села Рудні Озерянської), тягнеться спочатку на північ, далі завертає дугою і продовжується взагалі на північний захід (пересічно по лінії № 40° W); на усьому свойому просторі цей кряж проходить по абсолютно безлюдних, диких, незайманих лісових нетрях і є оточений з усіх боків обширими, надзвичайно важко приступними, глибокими і грузькими болотами (болота Міхіїв і Плотниця з сходу, Ловище — з заходу, Озерці — з північного сходу
