Сторінка:Тутковський. Узбережжя ріки Уборти. 1925.djvu/63

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

Згідно з Стрільбнцьким, площа його виносить 0,9 квадр. верстви або 1 квадр. кілометр. (№ 40, стор. 133); згідно з Толмачевим, це озеро є 2,5 верстви завдовшки, 1 верству завширшки і до 2,5 сажнів або 5,3 метра завглибшки (№ 44, стор. 24); але ці розміри, без сумніву, неправильні і перебільшені; навіть не беручи на увагу згаданих вище шийок і островів, довжину озера треба визначити не більш як 2,1 верстви, а найбільшу ширину — не більш як 0,8 верстви. (№ 52, стор. 31). — Озеро Корма має заокруглену форму у плані (з численними затоками) і не має островів. Площа його, згідно з Стрільбицьким, виносить 2 квадр. верстви або 2,3 квадр. кілометри (№ 40, стор. 133; № 39, стор. 166); згідно з Толмачевим, довжина цього озера 2,5 верстви, ширина 2 верстви і глибина до 3 сажнів (або до 6,4 метра; № 44, стор. 24): а справді ширина озера тільки в одному місці (разом з затоками) досягає двох верстов.

§ 145. Абсолютні височини обох озер визначені були західньою експедицією для висушування болот, але, на жаль, подані з очевидними (та не виправленими) друкарськими помилками; абсолютну височину озера Корма зазначено різно — 84,1 сажня (№ 9, атлас, табл. 5) і 84,3 сажня (№ 9, стор. 107), а абсолютна височина озера Чорного зазначена 84,4 сажня (№ 9, стор. 107); але в дійсності з озера Корма витікає короткий та широкий проток, що впливає до озера Чорного і тому рівень першого озера без сумніву є вищий, ніж рівень другого. Абсолютну височину північно-східнього берега озера Корма зазначено в тому-ж виданні 84,6 сажня (№ 9, атлас, табл. 5), відносна височина берега не більш півсажня або 1,07 метра.

Болота, що оточують озера Чорне і Корма, такі грузькі, що навіть у липні року 1901, за часу вийняткової посухи, коли на цих самих болотах усюди переводилися обширі пожежі торфа (що його навмисне підпалюють місцеві мешканці, покладаючи надію, що тим буде поліпшена якість болотяного сіна), — береги обох озер були цілком неприступні і ані один селянин не зважувався показати мені дорогу до берегів цих озер (§ 52, стор. 31).

З вершка горба у селі Озерянах (див. §§ 154-159) озеро Корма має досить маестатичний і мальовничий вигляд; через добрий бінокль виразно видко його дуже низькі, болотяні, торфові береги, що на них нема відслонень, а також величезні, почасти відкриті, почасти лісуваті болота, що тягнуться на схід від озера до самого обрію.

§ 146. На правому березі річки Прирубища, недалеко від виходу її з північного кінця озера Чорного, розташоване невеличке село Рудня Озерянська. (№ 42, т. І, стор. 419; № 52, стор. 73-74, 258; № 66, стор. 46). Тут за першої половини минулого століття існував був чавунотопний завод (№ 6, стор. 28, 35, 48, 72); залізну руду для цього завода, з слів Осовського, привожено почасти з навкружних болот, почасти здалека—за 20 верстов, з урочища Святого. (№ 33, стор. 261.