(за середньо-девонської епохи) і — за польодовикової епохи. Таким чином надзвичайна твердота і міцність Овруцького пісковика, що утворився за палеозойської ще ери у середньо-девонських пустинях, заховала для нас надзвичайно яскраві і красномовні ознаки тодішніх і пізніших (четвертинного періоду, — польодовикової епохи) копальних пустинь.
§ 163. На північ від села Озерянів, на 12 і 14-й верствах тої самої галузи залізниці знаходиться згаданий вище відокремлений острів серед болот, — урочище Забереззя (див. §§ 152, 154 і 155). Увесь цей острів, згідно з моїми докладними дослідами, складається з суцільних розсипищ Овруцького пісковика, вкритих з поверхні негрубою і переривною поволокою сипких польодовикових пісків. На 14-й верстві залізниці в цьому пісковику зроблено було для залізниці викрій 90 сажнів (або 192,3 метра) завдовшки і до 1.87 сажня (або 4 метри) завглибшки. В цьому викрії надзвичайно гарно видко унутрішню будову скелі Овруцького пісковика; уся скеля з поверхні порозпалася на великі і менші неправильні, ріжкаті, гострорубі скиби, — продукт механічного звітрювання: щілини, що відділяють скиби одну від одної, мають вигляд неправильних площ злому і цілком випадкові напрями (проходять но всяких випадкових азимутах); у глибині-ж викрію починаються зовсім инші, більш правильні тектонічні щілини, що їх напрями вже закономірні, не випадкові і більш-менш постійні; пильне змірювання цих напрямів (за допомогою гарного компаса Кльокмана, роботи Фюса) показало, що азимути їх в цьому місці такі: приблизно прямовісні (вертикальні) щілини мають здебільшого азимути N 85° W і до N 82° W, що доводить середньо-девонський вік утворення Овруцького пісковика (див. № 32, стор. 175 і 186–187, № 68, стор. 45–51).
Пісковик, що тут виступає, здебільшого дрібнозернястий, зрідка середньозернястий і має сіру та рожево-сіру барву; иноді трапляються кусні і скиби ясно-сірого, майже білуватого пісковика.
§ 164. На 15-й, 16-й і на початку 17-ої верстви залізниця, що провадить від Поста Дровяного до села Усова, перетинає ускісно другий відокремлений острів серед болот, — урочище Замостьє (див. вище, §§ 154–155). Згідно з моїми дослідами, цей цікавий, цілком безлюдний острів або відокремлений кряж, що наближається своїм північно-східнім кінцем до південної закраїни села Рудні Озерянської (див. §§ 154–155), складається теж увесь з типового Овруцького пісковика, вкритого подекуди сипким польодовиковим піском. По цих місцях рясно росте Azalea Pontica.
На 16-й верстві залізниці зроблено було викрій 16 сажнів (32 метри) завдовшки і до 0,5 сажня (1,07 метра) завглибшки, в якому виступає середньо-зернястий рожево-сірий Овруцький пісковик; в ньому зрідка трапляються невеличкі порожнечі, що заповнені звичайно вохрястим піском; на стінках цих порожнеч подекуди видко
