для майстерні неолітичного знаряддя, то-що (№ 1, стор. 25-26). В усіх околицях цих сіл росте Azalea pontica.
§ 221. На віддаленні півтори верстви на схід від села Малої Глумчі, біля так званої „піраміди“ (військово-топографічного сигнала 1-ої класи), стоїть хата лісового сторожа, а трохи далі на північ розташувалася нова слобода Паралін, або Паранин, що ще не зазначена на мапах. Біля самої хати сторожа і усюди навкруги у ближчій околиці з-під поволоки безнаметньового польодовикового піску визирають спорадичні, великі, через звітрювання заокруглені скиби і приземкуваті скелі двохлоснякового граніта. Ця кристалічна порода має ясно-сіру або навіть білувату барву, середньозерняста і досить міцна; вона складається переважно з мутно-білого або жовтавого, здебільшого цілком каолінізованого ортоклаза і сірого, димного, зрідка винно-жовтого кварца, містить у собі досить багато мусковіта і біотита і дуже мало чорного, звітрілого амфібола. Каменярень тут нема.
§ 222. Спорадичні скибові виступи того самого ясно-сірого граніта знаходяться і на північ від хати сторожа, у слободі Параліні (на вулицях і по садибах), а також ще далі на північ, в урочищу Жужлі (це місцева назва урочища; на трьохверствовій військово-топографічній мапі воно назване невідомими місцевими мешканцями назвами Цвітовці і Піз). Невеличкі приземкуваті скелі того самого граніта виступають і поблизу вокзала (початкового пункта) приватної ширококолійної залізниці, що тут будувалася підчас моїх дослідів (ця залізниця керується звідси на південь від села Янчі-Рудні і далі на північний схід до станції Білокоровичів).
Описані виступи граніта мабуть охоплюють і той його виступ, що дуже невиразно згадується у цій місцевості Тарасенком, який зазначає його родовище „на шляху з урочища Заровеня до Малої Глумчі“ (урочища Заровеня тут нема, а про слободу Паралін автор чомусь не згадує). З слів того-ж автора, „граніт, що виступає між Заровенем та Малою Глумчею, що-до мінералогічного складу і будови, подібний до граніта Степанівки, відрізняється лише трохи інтенсивнішими механічними деформаціями; останні виявляються у кварці не тільки різким хвилястим загасанням, але иноді доходять до розпадання його на окремі катакластичні зерна“ (№ 41, стор. 23). З свого боку я не знайшов ніякої подібности між гранітами Параліна і Степанівки. (Див. вище, § 312). — Згадана у археологічній літературі вказівка на існування біля слободи Параліна „татарського льоху у лесі“ (№ 1, стор. 26) заснована на непорозумінні, бо леса тут ніде нема.
§ 223. Десь в околицях села Малої Глумчі колектор Ставровський ще за вісьмидесятих років минулого століття знайшов виступ вибухової породи і приставив зразки її до Київського університету, де вони були досліджені Тарасенком; згодом, року 1890, ця місцевість була одвідана Тарасенком з метою збирання петрографічного матеріялу; цей автор подав дуже неповний і неточний опис виступів породи, яку він
