відповіді порівнюючи легко; але далеко складніше друге питання: для чого рослині цей зелений кольор, і чи могла б вона й не бути зелена?
Приступимо спочатку до першого питання. Зелений кольор залежить від того, що у всіх рослинах є одна і та ж субстанція, яку назвали хлорофілом (листозелень).
Ця субстанція забарвлює зелені рослинні органи не суспіль; вона звичайно розкидана в клітинках цих органів у формі зерняток — та й самі зернятка не складаються геть чисто з хлорофілу, а, як видно, тільки забарвлені ним зверху. Треба тільки намочити який-небудь зелений листок в спирті, і ми помітимо, що спирт позеленіє, а листок стане цілком безкольоровим. Значить, ця зелена субстанція — хлорофіл розчинюється в спирту. Цей зелений розчин має багато цікавих особливостей; ми звернемо увагу тільки на його своєрідний кольор. Відомо, що коли розкласти світляний промінь призмою, то він дасть нам, так званий, спектр, який складається з семи основних кольорів райдуги: червоного, жовтогорячого. жовтого, зеленого, блакитного, синього й фіялкового. Коли ми пропустимо наш промінь крізь посудину з зеленим плином, напр., з розчином хлористої міді, то, замісто семи спектральних кольорів, одержимо тільки вузьку смугу зеленого кольору; решту промінів вбере розчин. Але коли ми пропустимо промінь крізь посудину з зеленим розчином хлорофілу, то одержимо не тільки зелену смугу, але й вузьку червону; між ними буде широкий, цілком чорний простір. Ця чорна смуга в хлорофіловому спектрі і є найхарактерніша особливість хлорофілу; до неї нам часто доведеться вертатись. Через цю властивість його спектру, і самий зелений кольор хлорофілу являє ту особливість, що відріжняє його від инших зелених тіл; в ньому є, як ми допіру бачили, не тільки зелені, але й червоні проміні. Переконатися в цьому дуже легко; треба на освітлений
