А.Кралицький, О.Павлович, І.Сільвай, А.Добрянський та ін., які ставили за мету збуджувати в масах “руську”, “карпаторусинську” (українську) національну свідомість шляхом упровадження рідної мови в усі ланки навчання, пресу, літературу, дослідження та популяризації місцевої історії як невід’ємної частини історії всієї Русі-України. “Б.” Закарпаття боролися проти колонізаторського режиму австро-угорських властей і політики мадяризації, за якнайширшу участь корінного населення краю в усіх сферах місцевого громадського та суспільно-політичного життя, здійснювали велику культурно-освітню роботу – видавали книжки, газети, альманахи, складали підручники для народних шкіл, сприяли розширенню зв’язків краю з Галичиною та іншими українськими землями, діячами науки й культури Росії, інших слов’янських народів. У той же час значна частина “Б.” Закарпаття перебувала під впливом галицьких москвофілів, протиставляла угорській експансії російську мову й культуру, писала “язичієм”. Це призвело до формування в закарпатському суспільстві протилежних культурно-національних орієнтацій, наслідки яких відчутні й сьогодні.
Літ.: Бирчак В. Літературні стремління Підкарпатської Руси. – Ужгород, 1937; Шлепецький А. Закарпатські “будителі” та наша сучасність. – Пряшів, 1957; Бача Ю. Літературний рух на Закарпатті середини ХІХ століття. – Пряшів, 1961; Поети Закарпаття: Антологія закарпато-української поезії (XVI ст. – 1945 р.). – Пряшів, 1965; Микитась В. Галузка могутнього дерева. – Ужгород, 1971; Мишанич О. Від підкарпатських русинів до закарпатських українців. – Ужгород, 1991; Нариси історії Закарпаття. – Ужгород, 1993, т.1.; Данилюк Д. Історія Закарпаття в біографіях і портретах (з давніх часів до початку XX ст.). – Ужгород, 1997.
С.В.Віднянський.
Бужинська битва 1662 – битва між козаками на чолі з гетьманом Ю.Хмельницьким та російськими військами, що відбулася 22-23 (12–13) серпня 1662 поблизу містечка Бужин (нині у складі с.Тіньки Чигиринського району Черкаської області) під час національної революції. Після того, як в Україні розгорілася війна між різними козацькостаршинськими угрупованнями, наказний гетьман Я.Сомко запросив на допомогу для боротьби з Ю.Хмельницьким 15-тисячне російське військо на чолі з кн. Г.Ромодановським. 2 квітня (22 березня) 1662 опозиційні до Ю.Хмельницького полки Я.Сомка та В.Золотаренка разом із росіянами завдали поразки війську гетьмана під містечком Жовнин (тепер с.Жовнине Чорнобаївського району Черкаської області), а 5 серпня (26 липня) того ж року – під м.Переяслав (тепер м.Переяслав-Хмельницький). Щоб закріпити успіх, Ромодановський на початку серпня вислав на Правобережну Україну частини під проводом М.Приклонського, які захопили й спалили Костянтинівку, Балаклію (нині села Смілянського району), Смілу й Орловець (нині село Городищенського району Черкаської об-
