Сторінка:Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 2 (2010).pdf/133

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

простору за російським сценарієм, тобто створення євразійського інтеграційного утворення, може загальмувати поступальний розвиток економіки України внаслідок втрати конкурентних позицій на російському ринку як найбільшому в Співдружності. Уважалося що єдиний економічний простір потрібен для того, аби зростаючі економіки країн його членів мали надійні ринки збуту.

28 квітня 2004 парламенти Білорусі, Росії, Казахстану та України синхронно ратифікували угоду про створення ЄЕП. В Україні цей проект опинився в епіцентрі дебатів головних кандидатів на посаду Президента. Прихильники В. А. Ющенка вважали, що вступ до ЄЕП відкине структуру української економіки на десятиліття назад до розподілу праці радянських часів. На той час альтернативний варіант європейської інтеграції України наштовхнувся на факт неготовності ЄС залучити Україну до спільного економічного простору. Україна опинилася перед складним внутрішньополітичним вибором між бажаним — спільним економічним простором із ЄС та дійсним — єдиним економічним простором із Росією, Білоруссю, Казахстаном.

Упродовж 2005 тривала експертна робота з розробки головних угод, що мали забезпечити функціонування ЄЕП. З початкових 60 угод Україна взяла участь в обговоренні 29 першочергових документів. Обговорювалася проблема «пакетних рішень», наприклад, умовою створення зони вільної торгівлі пропонувалося визнати формування єдиного наднаціонального координуючого органу з обов'язковістю виконання його рішень. Однак це питання станом на кінець 2005 завело переговори у глухий кут. Унаслідок цього Росія віддала пріоритет проекту створення спільного ринку в рамках Євразес.

Літ.: Моисеев Е. Г. Правовой статус Содружества независимых государств. — М., 1995; Зовнішня політика України в умовах глобалізації. Анотована історична хроніка міжнародних відносин. — К., 2004.

А. Ю. Мартинов.

ЄЗУЇТИ (від лат. Jesu — Ісус) — члени католицького чернечого ордену, заснованого 1534 у Парижі (Франція) іспанським дворянином Ігнатієм Лойолою та його однодумцями. Офіційно затверджений папою Павлом ІІІ 27 вересня 1540 під назвою «Товариство Ісуса». Орден був задуманий як апостолат на зразок послідовників та учнів Ісуса Христа. Є. ставили за мету шляхом навчання катехізису, проповідницької та місіонерської діяльності, здійснення сповідального обряду та різноманітної доброчинної праці (опікування сиротами, хворими в шпиталях, ув'язненими тощо) поширювати християнську віру й доктрини та християнський спосіб життя. На рік смерті Ігнатія Лойоли (1556) орден налічував близько 1000, 1580 — близько