Текст декрету опубліковано наступного дня у російських газетах «Правда» та «Известия», транслювався на всі радіостанції світу. Уряди країн Антанти (Велика Британія, Франція) відхилили декларовані декретом мирні ініціативи й були налаштовані на воєнне вторгнення у радянську Росію. Тим часом у Великій Британії, Франції та США відбувалися мітинги із закликами підтримати радянську Росію, її пропозиції щодо миру. На відміну від Антанти уряди держав Четверного союзу (Німеччина, Австро-Угорщина, Болгарія й Туреччина) висловили готовність взяти участь у переговорах, які й розпочалися 20 листопада (3 грудня) у штабі німецьких військ у Брест-Литовську, і 2 (15) грудня укладено угоду про перемир'я.
В Україні реакцією на зміну влади у Петрограді та перші декрети радянського уряду стало проголошення Українською Центральною Радою в III Універсалі 7 (20) листопада Української Народної Республіки на основі федеративних взаємовідносин із Росією. Уряд радянської Росії (Рада народних комісарів), ігноруючи положення декрету про мир та самий факт підтримки й довіри, висловленої Українській Центральній Раді більшістю делегатів І загальноукраїнського з'їзду Рад, підтримав створений наприкінці грудня у Харкові опозиційний уряд (Народний секретаріат УНР) і розпочав збройне вторгнення в Україну. За таких умов УЦР, на пропозицію Німеччини та Австро-Угорщини, приєдналася до мирних переговорів і делегувала своїх представників до Брест-Литовська. 27 січня (9 лютого) 1918 укладено сепаратний договір між УНР та державами Четверного союзу, що став першим міжнародно-правовим актом, який визнавав УНР суб'єктом міжнародного права, та першим мирним договором у світовій війні 1914–1918.
Літ.: Грушевський М. На порозі нової України. — К., 1918; Христюк П. Замітки і матеріали до історії української революції 1917–1920 років. — Відень, 1921, т. I–II; Берестейській мир. Спомини і матеріали. — Львів, 1928; Декреты Советской власти. — М., 1957, т. І; Выгодский С. Ленинский декрет о мире. — Л., 1958; История международных отношений и внешняя политика СССР. — М., 1961, т. І.
В. В. Піскіжова.
ДЕМАРКАЦІЙНА ЛІНІЯ МІЖ УКРАЇНСЬКОЮ ДЕРЖАВОЮ ТА РСФРР 1918. Установлена за угодою між українськими та німецькими військами, з одного боку, і військами РСФРР — з іншого, укладеною 1918 за результатами переговорів у містечку Коренево (нині селище міського типу Курської обл. Російської Федерації), Конотопі й Курську (нині місто в РФ). Проходила через населені пункти: Сураж — Унеча — Стародуб (нині всі міста Брянської обл. РФ) — Новгород-Сіверський — Глухів — Рильськ — Суджа (останні два міста нині в Курській обл. РФ) — Куп'янськ. Це була нейтральна зона завширшки 10–40 км, обмежена лінією розташування
