сувалися гетьманом й скріплювалися печаткою. Інколи гетьман удавався до титулатури «Божою милістю», що використовувалася європейськими монархами. Практикувалися різноманітні стилі написання листів до іноземних правителів і глав урядів, що було зумовлено враховуванням узвичаєних у тих чи інших країнах норм етикету. Як правило, зміст укладених договорів в Українській козацькій державі не розголошувався і був відомим дуже обмеженому колу осіб.
Літ: Голобуцкий В. Дипломатическая история освободительной войны украинского народа 1648–1654 гг. — К., 1962; Шевченко Ф. П. Дипломатична служба на Україні під час визвольної війни 1648–1654 рр. В кн.: Історичні джерела та їх використання. — К., 1964, вип. 1; Крип'якевич І. П. Богдан Хмельницький. — Львів, 1990; Грушевський М. Історія України-Руси. — К., 1995–97, т. 8; т. 9, кн. 2; Федорук Я. О. Міжнародна дипломатія і політика України 1654–1657. — Львів, 1996, ч. 1; Горобець В. Еліта козацької України в пошуках політичної легітимації: стосунки з Москвою та Варшавою. 1654–1665. — К., 2001; Смолій В. А., Степанков В. С. Становлення української дипломатичної служби. Зовнішня політика уряду Б. Хмельницького (1648–1657 рр.). В кн.: Нариси з історії дипломатії України. — К., 2001; Степанков В. С. Дипломатична служба України та основні принципи її функціонування у роки гетьманування Богдана Хмельницького (1648–1657 рр.) // Наукові праці Кам'янець-Подільського державного педагогічного університету. Історичні науки. — 2002, т. 6 (8); Чухліб Т. В. Культура дипломатичних відносин. В кн.: Історія української культури. — К., 2003, т. 3; Його ж. Гетьмани і монархи. Українська держава в міжнародних відносинах 1648–1714 рр. — К.–Нью-Йорк, 2003.
В. С. Степанков.
ДИПЛОМАТИЧНА СЛУЖБА УРСР. Постала відповідно до прийнятого 1 лютого 1944 сесією Верховної Ради СРСР закону «Про надання Союзним Республікам повноважень у галузі зовнішніх відносин та про перетворення у зв'язку з цим Народного Комісаріату Закордонних Справ із загальносоюзного в союзнореспубліканський народний комісаріат». Відповідно Верховна Рада УРСР законом від 5 березня 1944 створила республіканський Народний комісаріат закордонних справ.
Д.с. УРСР зосереджувалася здебільшого у багатосторонній дипломатії шляхом участі в міжнародних міжурядових організаціях. 1945 УРСР стала однією з держав-засновниць Організації Об'єднаних Націй, що давало їй можливість бути причетною до обговорення світових та регіональних міжнародних проблем. Українська дипломатія брала активну участь в роботі ООН і вже в перші роки її існування внесла чимало пропозицій до Статуту, інших документів ООН, тимчасових правил процедури Генеральної Асамблеї
