колоніальною і торговою політикою довоєнного часу і свідомо переходимо до політики завоювання нових земель в Європі. Коли ми кажемо про завоювання нових земель в Європі, ми, звісно, можемо мати на увазі передусім лише Росію і ті околишні держави, що їй підпорядковані». У роки перед Другою світовою війною створені у Німеччині «сходознавчі» інститути розгорнули вивчення природних і економічних ресурсів України та інших регіонів СРСР. Уже після окупації УРСР її територію було штучно поділено на окремі адміністративні одиниці з метою максимально повного забезпечення матеріальних потреб діючої армії та підготовки її до заселення німцями — вихідцями власне із Німеччини. Розгром гітлерівської Німеччини у Другій світовій війні став водночас і крахом ідей «Д.н.О.».
Літ.: Королюк В. Д. «Дранг нах Остен» и историческое развитие народов Центральной, Восточной и Юго-Восточной Европы в период феодализма. — М., 1966; «Дранг нах Остен» и историческое развитие стран центральной, восточной и юго-восточной Европы. — М., 1967; Wippermann W. Der «deutsche Drang nach Osten». Ideologie und Wirklichkeit eines politischen Schlagworts. — Darmstadt, 1981.
І. О. Афоніна.
ДРУГА СВІТОВА ВІЙНА 1939–1945 — найбільш масштабний і руйнівний збройний конфлікт в історії людства, головними причинами якого були суперечності світового політичного процесу в новітній час, породжені недосконалістю Версальсько-Вашингтонської системи міжнародних відносин та наслідками світової економічної кризи 1929–1933, реваншистськими настроями в Німеччині, де 1933 до влади прийшла Націонал-соціалістична робітнича партія на чолі з А. Гітлером, прагненням правлячих кіл країн Антикомінтернівського пакту (1936) — Німеччини, Італії, Японії — переділити світ на свою користь та невдачею спроб створення в Європі ефективної системи колективної безпеки і потуранням агресивним діям Німеччини (політика умиротворення) урядами Великої Британії і Франції («аншлюс» Австрії у березні 1938, Мюнхенська угода у вересні 1938), СРСР (договори про ненапад, дружбу і кордони та таємні домовленості з Німеччиною у серпні-вересні 1939) та США (політика нейтралітету).
Д.с.в. велась між Німеччиною, Італією, Японією та їхніми союзниками з одного боку й державами антигітлерівської коаліції (Велика Британія, СРСР, США та ін.) — з іншого. У ній взяли участь 72 держави світу із понад 80% населення земної кулі, воєнні дії велись на території 40 держав Європи, Азії, Африки, Океанії та на всіх чотирьох океанах. До збройних сил було мобілізовано близько 110 млн. осіб. Кількість людських втрат у результаті війни — 62–67 млн. чол. (понад половини жертв війни припадає на СРСР) —
