лея народної влади, яка з числа своїх депутатів обирає Державну раду.
Голова Державної ради є главою держави і уряду, верховним головнокомандуючим збройними силами, очолює Раду національної оборони.
Законодавчий орган — Національна асамблея народної влади. Виконавчу владу репрезентує Рада міністрів Республіки Куба.
Територія К. була здавна заселена індіанськими племенами. 28 жовтня 1492 іспанська експедиція Х. Колумба відкрила острів. У 1512–1514 іспанці побудували перші міста — Асунсьйон (Баракоа), Сан-Сальвадор (Баямо), Сан-Кристобаль-де-ла-Гавана (Гавана) та ін. 1596 іспанська колонія К. отримала статус окремого генерал-капітанства.
Державну незалежність К. здобула у травні 1902 після іспано-американської війни 1889. 1906 країну окуповували США. Протягом наступних років на К. змінювалися режими, які перебували під контролем США.
У 1930-х рр. на К. відбулася революція, під антиолігархічними й антиамериканськими гаслами. Створений 1933 тимчасовий революційний уряд розпочав проведення демократичних реформ, які було перервано 14 січня 1934 військовим переворотом Ф. Батісти та встановленням його диктаторського режиму. Обрані у листопаді 1939 Установчі збори, де перемогу отримав опозиційний блок, затвердили демократичну конституцію (1940).
Але вже на чергових президентських виборах 1940 Ф. Батісті вдалося стати главою держави.
Президентські вибори 1944 принесли перемогу демократичній опозиції.
Діяльність нової влади проходила в умовах кризових явищ в економіці, які продовжували набирати обертів і за адміністрації після наступних парламентських виборів. 10 березня 1952 відбувся черговий державний переворот, в результатті якого владу знову захопив генерал Ф. Батіста, скасувавши конституцію. Його правління супроводжувалося прогресуючою гангстерізацією кубинської економіки.
26 липня 1953 підпільне угрупування, створене колишнім активістом партії «ортодоксів» Ф. Кастро Рус, здійснило напади на військові казарми в Сантьяго-де-Куба. Організатори акції сподівалися розпочати повстання проти диктатури Батісти, але зазнали невдачі, а учасників виступу було засуджено до тюремного ув'язнення. Отримавши амністію й емігрувавши до Мексики, вони створили військово-політичну організацію «Рух 26 липня», члени якої в грудні 1956 розпочали збройну боротьбу на острові.
1 січня 1959 диктаторський режим було повалено, а в лютому посаду прем'єр-міністра революційного уряду обійняв керівник повстанської армії Ф. Кастро. Від кінця 1960 відбулося різке погіршення стосунків К. із США, які припинили торгівлю з нею й розпочали її економічну блокаду. 2 січня 1961 США розірвали дипломатичні відносини з К., 15 квітня американські літаки здійснили бомбардування острова. Подальше загострення міжнародних відносин навколо К. спричинило розміщення на острові 1962
