вступу України до НАТО. У квітні 2005 у Вільнюсі Україна підписала цільовий план дій, а у листопаді — меморандум з НАТО щодо використання альянсом української військово-транспортної авіації. У червні 2006 з цільового фонду НАТО розпочалося фінансування процесу знищення застарілих боєприпасів, які перебували на території України. У листопаді 2006 у Міністерстві оборони України та Генеральному штабі України з'явилися радники з країн НАТО. У квітні 2007 військові кораблі Чорноморського флоту України на ротаційній основі приєдналися до антитерористичної операції ВМС НАТО в Середземному морі «Активні зусилля». 18 січня 2008 Україна подала офіційний лист з проханням про приєднання до плану дій щодо набуття членства в НАТО, а 3–4 квітня 2008 на Бухарестському саміті НАТО Україні та Грузії було обіцяно членство в НАТО «в історичній перспективі». «Старі» держави-члени НАТО прислухалися до категоричної позиції Росії, яка виступила проти розгляду питання вступу України до НАТО. У зв'язку з цим було на невизначений час відкладено референдум з питання вступу України в НАТО. У грудні 2008 Україна та НАТО розробили «Річний національний план» співробітництва. У січні 2010 Україна приєдналася до обговорення пріоритетів діяльності сил швидкого реагування НАТО.
Літ.: Дугин А. Основы геополитики. — М., 1997; Хартія про особливе партнерство між Україною та Організацією Північноатлантичного договору // Голос України, 1997, 11 липня; Киссинджер Г. Дипломатия. — М., 1998; Бжезинский З. Великая шахматная доска. Господство Америки и его геостратегические императивы. — М., 1999; Україна і світ: проблеми міжнародної співпраці та колективної безпеки. Бібліографія статей українських періодичних видань (1991–1999 рр.). — К., 1999; Арон Р. Мир і війна між націями. — К., 2000; Бжезинский З. Выбор. Глобальное господство или глобальное лидерство. — М., 2004; Требин М.П. Терроризм в ХХІ веке. — Минск, 2004; Троицкий М.А. Трансатлантический союз 1991–2004.
Модернизация американо-европейского партнёрства после распада биполярности. — М., 2004; Горбулін В.П., Литвиненко О.В. Національна безпека: український вимір. — К., 2008; Хабермас Ю. Расколотый Запад. — М., 2008. Україна в постбіполярній системі міжнародних відносин. — К., 2008.
А.Ю. Мартинов.
НАЦІОНАЛЬНИЙ ОЛІМПІЙСЬКИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ — колегіальний орган, метою якого є розвиток і захист олімпійського руху в Україні відповідно до положень Олімпійської хартії. Утворений 22 грудня 1990 на асамблеї засновників НОК України у Києві. Його першим президентом було обрано тодішнього голову Держкомспорту України дворазового олімпійського чемпіона В. Борзова. 9 березня 1992 виконком
