К. Гільдебрант, Й. Енгель, Й. Коль, Й. Блазіус та ін. 1594 за дорученням германського імператора Рудольфа II Габсбурга Е. Лясота відвідав Запорозьку Січ з метою залучити козаків до антитурецької коаліції. Під час поїздки він побував у Львові, Почаєві, Прилуках, Трипіллі, Києві.
Разом з тим багато німецьких учених працювали у вітчизняних вищих та середніх навчальних закладах. І. Гізель, родом із Східної Прусії, 1645–50 був професором і ректором Могилянської колегії. У першій пол. 19 ст. у Харківському університеті працювали Ф. Гізе, Л. Шнауберт, Й. Шад, Л. Ванноті, М. Пільгер, Х. Роммель, Л. Якоб, Б. Дорн та ін. З німецькими вченими співпрацювали вчені Києво-Могилянської академії Ф. Прокопович, С. Тодорський та ін. Німецький архітектор Й. Шедель, родом із Гамбурга, 1731–52, керував спорудженням дзвіниці Києво-Печерської Лаври, будинку Київської академії, дзвіниці Софійського собору.
У другій половині 19 ст. німецькі автори Й. Обріст, К. Францоз вивчали творчість Т. Шевченка. Німецькою мовою видавалися твори О. Кобилянської, В. Стефаника. Твори драматурга Г. Гауптмана та поета Г. Гейне перекладали Леся Українка, Й. Гете — І. Франко.
Після підписання 9 лютого 1918 Брестського мирного договору між Українською Народною Республікою та Німеччиною були встановлені міждержавні відносини. 1918–22 у Берліні діяли дипломатичні представництва УНР, Української Держави гетьмана П.Скоропадського, Директорії УНР.
1922 Н. встановила дипломатичні відносини з УСРР, були налагоджені торговельно-економічні зв'язки. У 1917–1921 у Н. з'явилася масова українська еміграція. Після закінчення Першої світової війни у таборах для інтернованих перебувало близько 100 тисяч українців. В таборах Раштаті, Бадені і Зальцведелі створювалися українські громади, діяли школи, друкарні, клуби, церкви, драматичні гуртки, видавалися часописи. Були створені «Українська громада в Берліні», «Українське національне об'єднання». 1922 у Берліні під головуванням проф. Д. Дорошенка постала Спілка об'єднаних громадських добродійних українських організацій у Німеччині. Від 1923 у Кенігсберзі діяв Комітет опіки над українськими біженцями з Західної України. Спілка студентівукраїнців мала свої філії в Кілі, Геттінгені, Лейпцигу, Кенігсберзі, Данцигу, Франкфурті, Галле та інших містах. У 1920-х рр. у Н. працював скульптор і художник О. Архипенко, який представляв свої твори на виставках у Н., Франції та інших країнах Європи.
В Академії мистецтв у Берліні працювали графік, професор Р. Лісовський, скульптор І. Крук. 1926 в Берліні закінчив високу школу музики піаніст, композитор і диригент А. Рудницький, який 1935 виголосив цикл викладів про українську музику в Берлінському університеті. У Берліні виступали співаки О. Зарицький, М. Любарська, К.Андрієнко, піаністка Л. Колесса, Українська Республіканська капела, хори Є. Турули, Є. Цимбалистого.
