Сторінка:Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 3 (2012).pdf/49

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

Співпраця із зарубіжними науковими установами тривала під керівництвом директорів: з 1852 О.С. Роговича; з 1868 Я.Я. Вальца, який пройшов фахову підготовку в Берлінському й Фрайбурзького університетах; з 1871 І.Г. Борщова (1861 здобув у Вюрцбурзькому університеті ступінь доктора філософії); з 1879 І.Ф. Шмальгаузена, який упродовж 1874–1877 слухав лекції і здійснював науково-дослідну роботу в Страсбурзі, Цюріху, Мюнхені, Берліні, Відні, Празі, вивчав рослинний світ Альп і Середземного моря. За директорства С.Г. Навашина (1894–1914) для ознайомлення з досвідом діяльності ботанічного саду до Києва приїздили професор Карлового університету Б. Нємец, директор Бейтензорського ботанічного саду (о. Ява) М. Трейб та інші вчені. Від 1914 керівництво науковою роботою саду здійснював О.В. Фомін, який був обраний членом Французького, Німецького й Італійського ботанічних товариств, Дендрологічного товариства Австро-Угорщини. 1835 саду було присвоєно його ім'я. Нині поряд із науковою й культурноосвітньою діяльністю К.б.с. виконує функції заповідника щодо збереження й збагачення генетичного фонду рослинного світу, здійснюється обмін насінням і садівним матеріалом із понад 300 зарубіжними ботанічними садами.

Літ.: Нариси історії Київського національного університету імені Тараса Шевченка. — К., 2004; З історії міжнародних зв'язків України: наука, освіта (ХІХ — 30-ті роки ХХ ст.): Документи і матеріали. — К., 1999; Ботанічний сад ім. акад. О.В. Фоміна Київського національного університету імені Тараса Шевченка. — К., 1999; Кондратюк С.Я., Шевера М.В., Вірченко В.М. Академік Олександр Васильович Фомін (02.05.1867–16.10.1935) — фундатор гербарію KW Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України // Фомінія, 2009, вип. 1; Ботанічний сад імені академіка О.В. Фоміна. 1839– 2009. — К., 2009.

О.А. Іваненко.

КИЇВСЬКИЙ КОНТРАКТОВИЙ ЯРМАРОК (Київські контракти) — один з головних українських ринків кінця 18 — поч. 20 ст. Бере початок від ярмарку в м. Дубно, перенесеного 1797 російською владою після поділу Польщі до Києва. Відтоді мав також назви — Водохрещенський, Стрітенський. Проходив з 1798 щорічно від 15 січня до 1 лютого на Подолі, де невдовзі було зведено Контрактовий дім. Ярмаркові операції обіймали, поряд з продажем сільськогосподарських і промислових товарів, укладання торговельних договорів за зразками продукції, оренду та продаж нерухомостей, застави, наймання робочої сили.

Від свого початку К.к.я. набув значення міжнародного ринку. В окремі роки сюди приїздили до 10–15 тис. осіб з українських та російських губерній імперії, а також з Австрії, Великої Британії, Греції, Данії, Італії, Персії, Туреччини, Франції та інших країн. У період ярмарку в місті широку діяльність розгортали вітчизняні та іноземні банкірські контори.