ги на російський перепис 1897 р. Нова статистика очевидно виправляла О.Ріттіха на користь українців, але подалі від Росії інерція в зображенні етнографічних карт вочевидь тривала.
Втім, у будь-якому разі реальні підсумки післявоєнного врегулювання у Європі будуть дуже не схожі на цю карту – що у випадку України, що у цілій купі інших. У низці збройних конфліктів, що прокотилися Центральною та Східною Європою аж до Туреччини та Закавказзя, вирішувала усе вже не етнографічна карта, а право сили. Французька допомога новій Польщі під час її війни проти ЗУНР перекреслить етнографічну карту Галичини. А наслідки радянсько-польської війни 1920 р., закріплені мирним договором з РСФСРР та УСРР у Ризі дадуть Польщі набагато більше, аніж було перед тим у неї реальних амбіцій. Майже остаточні підсумки післявоєнних конфліктів у Центрально-Східній Європі нам покаже карта на рис. 29Б.
