вить те, що мав на автор на увазі під таким анахронізмом як "Команія".
Якщо італійці були більш прагматичні, і зазвичай не виходили у своїх картах за межі Середземномор'я, каталанці з Майорки намагалися позначити і невідомі або маловідомі землі, вимальовані навколо вже стандартного портолану – аж до Китаю. Їхня карта була вже не лише портоланом, але побудованою навколо нього картою світу. Саме до таких відноситься відомий "Каталанський атлас" 1375 р. Він складається з 12 аркушів, 4 з яких містять космографічні та навігаційні деталі. Автором його був Абрагам Креск (1325–1387), юдей з острова Майорка. Він тривалий час був особистим "майстром карт світу та компасів" короля Арагона Педро ІІІ. Великі суходільні простори на картах дозволили Креску повправлятися в легендах і спробах надати відносно свіжу корисну інформацію (наприклад з мандрівок Марко Поло) або знову згадати "народ Гог і Магог", який чекає на кінець світу біля Каспію або про Антихриста.
Звісно, що з портоланів Чорного моря ми можемо взяти для нашої мети не надто багато, окрім перерахування тогочасної топонімики (географічних назв), яка суттєво відрізняється від сучасної, простежити зміни, які відбувалися залежно від міжнародної політики, спробувати знайти на суходільних маргінесах якісь коментарі чи назви держав чи народів. За XIV–XVII ст. переважна більшість назв уздовж берегів Чорного моря була грецькою, вкраплялися свідчення існування поруч слов'ян, тюрків, грузин, русі, присутності генуезців, венеціанців, пізанців. Частина грецьких назв згодом перетвориться на турецькі, але переважно шляхом буквального перекладу.
Геральдичні знаки покажуть нам розширення і скорочення Золотої орди, престоли церковних ієрархів, існування італійських володінь в Криму та факторій уздовж
