Крістофом Вайгелем у 1719 р.); останній спалах інтересу до неї припадає на часи російсько-турецького конфлікту 1730-х рр.
Цікавим також є означення України на карті "Королівства Польського" французького картографа Жана-Батиста Нулена (1742). На ній ми бачимо три Русі. Одна – "Русь польська або червона" (суч. Україна), друга – південносхідна Білорусь (решта Білорусі – "Литва"), третя – "Московія або Велика Русь". "Україна" на карті – це Поділля і Наддніпрянщина. Фігурує також прикметник "Мала" (Petite), але незрозуміло, до чого він відноситься, адже "Мала Польща" вже показана у районі Кракова та Любліна, імовірно – це Мала Русь. Розлогий поземельний коментар до карти пояснює вжиті назви:
«Русь Польська, яка також має назву Мала Русь, поділяється на Русь Литовську і Русь Червону. Далі ми говоримо (уточнюємо), що Русь Литовська належить державі Литовській.
Русь Червона є частиною держави Польської і поділяється на Русь окрему (Russie particuliere) та Україну (Ukraine).
Русь Окрема – це воєводства (palatinates) Хелма, Белза і Русі.
Україна – це землі козаків, що охоплюють провінції Волинь і Поділля або козаків польських, козаків московських і козаків турецьких[1].
Провінція Волинь, яка поділяється на Верхню та Нижню Волинь, містить воєводства Луцьке і Київське; з додачею великої частини, що належить московитам.
Провінція Поділля, яка поділяється на Верхнє та Нижнє Поділля, містить воєводства Кам’янецьке і Брацлавське; з додачею великої частини Кам’янця у турків з 1672»
Політична "гнучкість" вже англійського картографа
Германа Моля у називанні територій і держав кумедно
- ↑ Тут мається на увазі різна політична підпорядкованість українських козаків.