Сторінка:Україна на історіографічній мапі міжвоєнної Європи (2014).pdf/192

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

радянсько-німецької війни 26 червня 1941 р. (його ім'я значиться у надрукованих після 1991 р. списках розстріляних)[1].

Роман Зубик загинув у досить молодому, як історика, віці, і тому ми ніколи не будемо знати, яких вершин вдалося б йому досягнути у його науковій кар'єрі. Натомість у випадку іншого учасника семінару Буяка, марксиста і члена Комуністичної Партії Західної України Романа Роздольського (1898–1967), це можемо сказати напевно: Роздольський став одним з небагатьох українських істориків, який здобув справжню світову славу. Йому вдалося уникнути арешту і можливого розстрілу у 1939–1941 рр. завдяки тому, що зразу після вступу Червоної Армії до Львова він з дружиною перебрався до Кракова. Факт, що він і його жінка були марксистами, не заважали їм шукати притулку під німецькою окупацією. Треба думати, що вони зробили правильний вибір, бо близький приятель Роздольського, троцькіст Степан Рудик літом 1941 р. розділив долю Зубика.

На відміну від Зубика, Роздольський не був учнем Буяка у стислому розумінні цього слова — він приєднався до школи останнього уже цілком зрілою людиною, з реноме досвідченого дослідника і титулом доктора Віденського університету[2]. Він походив з інтелігентної сім'ї. Його батьком був відомий український етнограф Осип Роздольський, дійсний член НТШ та засновник Українського етнографічного музею. Його дядько, Данило Роздольський, грекокатолицький священик, був композитором і поклав на музику поезії Тараса Шевченка. Мати Романа Роздольського, уроджена Танчаковська, теж походила з греко-католицької родини. Хоча його родина не була лівого спрямування, вона була близькою до Івана Франка[3]. У кожному випадку, традиція української лівої кінця XIX ст. Романові Роздольському не була чужою (що було радше

  1. Див.: Мороз М. Історик Роман Зубик (1902–1941) // Український історик. — 1995. — № 1–4 (127–129). — С. 268–273. Див. також електронну публікацію: Бондар О. Роман Зубик — історик, економіст та громадський діяч // Державний архів Львівської області. Публікація доступна за адресою: http://www.archive.lviv.ua/materials/publications/articles/roman-zubik-istorik-ekonomist-ta-gromadskii-dijach/. Автор останньої публікації називає Зубика «чи не єдиним українським істориком, який спробував застосувати досвід французів» (школи Анналів. — Я. Г.), і твердить, що його монографія «була визнана провідною на той час французькою школою економічної історії найкращою книгою з даної тематики у Європі», забуваючи сказати, що Зубик як історик сформувався у семінарі Буяка і що саме завдяки цьому семінару можна говорити про будь-які зв'язки чи подібності між працею Зубика і доробком «анналістів».
  2. Біографію Романа Роздольського див.: Radziejowski J. and Leogrande W. M. Roman Rosdolsky: Man, Activist and Scholar // Science & Society. — Vol. 42. — No. 2 (Summer, 1978). — P. 198–218; Грицак Я., Химка Ів.-П. Листування Івана Лисяка-Рудницького й Романа Роздольського // Україна модерна. — 1999. — Ч. 2–3. — С. 376–413 (стаття доступна за адресою: http://www.franko.lviv.ua/Subdivisions/um/um2-3/Dokumenty/4-HRYTSAK%20Yaroslav,%20HYMKA%20Ivan-Pavlo.htm). Я також користався з матеріалів англомовної, німецькомовної, польськомовної та україномовної Вікіпедії.
  3. Зберігся спогад матері Роздольського, Ольги, про її разом зі своїм сином Романом візит до Франка в останні тижні життя останнього. Див.: Спогади про Івана Франка / За ред. М. Гнатюка. — Львів: Каменяр, 1997. — С. 550–552 (див. особливо С. 551 про настанови, які давав Франко перед самою своєю смертю молодому Роздольському, який якраз у той час закінчував гімназію).