доказів збірку оповідань Д. Хармса «Слухай», уривки з праці А. Бєлінкова про творчість Ю. Олеші й інші вилучені в мене під час обшуку книги й документи».
4. «Прошу суд видати розпорядження про допущення в залю моїх друзів і рідних, в тому числі дуже близьку мені людину — П. А. Подрабінека, бо судове засідання являється відкритим, але в залі присутні 50 осіб, цілковито мені незнайомі».
5. «Прошу суд приєднати до справи мою заяву про те, що в ході попереднього слідства були порушені частинно або повністю наступні статті Кримінально-процесуального кодексу УРСР: 6,' 14, 15, 21, 22, 25, 43, 64-70, 74, 94, 106, 107, 120, 127, 129, 131, 140, 175, 177, 178, 186, 197, 221 — разом 29 статтей».
Всі ці клопотання задоволені не були, не дивлячись на те, що четверте клопотання суд задовольнив (див. вище).
Потім головуючий зачитав текст обвинувального висновку (див. Додаток 2), в якому Зісельсові Й. С. ставлять в вину наступні епізоди: 1. В 1974-1975 рр. у м. Кишиневі познайомив свого приятеля Шенкера І. І. з наступними документами: «Чи проіснує Радянський Союз до 1984 року?» А. Амальрика, «Лист IV Всесоюзному з’їздові радянських письменників» О. Солженіцина, «Нобелівська промова» О. Солженіцина.
2. В серпні 1976 р. познайомив Круґлова В. А. з фотокопією книги Солженіцина «Архіпелаг ҐУЛаґ».
3. В 1976 р. познайомив свого брата Зісельса С. С. з книгою Солженіцина «Архіпелаг ҐУЛаґ». (Цей епізод був пізніше виключений із обвинувачення у вироку як такий, що не знайшов свого підтвердження. Див. Додаток 3).
4. 22 серпня 1976 р. передав у своїй квартирі книгу кількох авторів «Из-под глыб» Блітту Р. Л.
5. Виготовив і зберігав з метою подальшого розповсюдження:
