Ця сторінка вичитана
на роботі. Вони одержать і зарплату, і проґресивку. Адже вони були на передньому краю ідеологічної боротьби.
Але що я бачу! «Хто має вуха, нехай слухає». Я бачу інколи очі, а в них — доказ того, що вони, о жах!, вони чують! І, можливо, завтра не так, як учора, вони вже не зможуть більше залишатися байдужими до нещастя й горя людей, до неправди й насильства навколо них. Нехай цих очей мало, можливо чотири або тільки два, але, все одно, зарплатня, виплачена всім цим людям за аплодисменти й репліки, — ніщо в порівнянні з цією іскоркою, що зародилася в чиїйсь душі.
7 квт. 79 р.
Ірина Зісельс
