IV
Такі недостачі на полї нашої біблїоґрафії звернули на себе увагу історично-фільософічної секції Наукового Товариства ім. Шевченка. На її засїданнях обговорювано сю справу нераз уже давнїйше й обдумувано способи, якими можна би зарадити сїй недостачі; одначе з ріжних перешкод справа проволїкала ся. Вкінцї на XI-тім засїданню (дня 26. V) 1909 р. перейшли між ин. такі ухвали: 1) Секція признає потрібним засновати окрему біблїоґрафічну комісію; 2) постановляє звернути ся в сїй справі до двох других секцій Н. Т. ім. Ш.; 3) удати ся в сїй справі до Укр. Наукового Товариства у Київї. Визначено також делєґатів секції до нової комісії.
Плян засновання біблїоґрафічноі комісії був принятий з повним спочутєм — як видїлом, що признав можливим, вже від сього року почавши, вставити в свій буджет виданнє одного тому біблїоґрафічного видавництва, — так і иньшими секціями, що поспішили вислати своїх делєґатів до уконституовання комісії. Перше конститууюче засїданнє нової біблїоґрафічної комісії відбуло ся дня 21 падолиста с. р. На сім засіданню уконституовала ся комісія, вибравши членів і бюро, та ухвалила видавати спеціяльний орґан п. з. Матеріяли для української біблїоґрафії, в яких побіч заокруглених більших біблїоґрафічних праць друкували-б ся також дрібнїйші показчики і причинки. На другім засїданню дня 12 грудня с. р. ухвалено як I-ший том „Матеріялів“ випустити ще в сїм 1909 р. першу частину праці Ів. Ем. Левицького п. з. Українська біблїоґрафія Австро-Угорщини за рр. 1887 — 1900 — а то за рр. 1887 — 1889.
В дальших засїданнях мають бути розроблені пляни праць комісії по українській біблїоґрафії — давній і новій: видання старої української біблїоґрафії (до к. XVIII ст.), української біблїоґрафії Росії XIX в., загальної української біблїоґрафії XX в. і показчиків Ukrainica в чужих мовах і лїтературах.
15. XII. 1909 р.
Ів. Кревецький.
