3
4
Аббація—Абесінія
походили від дядька Магометового, Аббаса (566-652). Аббація, хор. Опатія, купелева місцевість з лагідним підсонням, положена над Аббація—Опатія.
заливом Кварнеро в Істрії (Італія). З сусідньою Льовраною і Волоскою 10.000 меш. Аббе́ Ернст, нім. фізик (1840-1905), проф. в Єні 1870-96, основник фундації Карла Цайса; творець теорії оптичних приладів, борець за суспільну фабричну організацію. Аббот, гл. Еббот. Аб(б)ревіятура, (лат.) скорочення складів або слів у письмі, цсл. титла. Аб(б)ревіятори, (лат.) нотарі або секретарі в папській канцелярії. Аббуна, духовний голова у абесінських христіян. Абдал, (ар.) подорожуючий дервіш у середущій Азії та Індії. Абданк, гл. Габданк. Абд-ель-Асіз, султан Марокка,. 1894-1908, вів боротьбу з Францією. Абд-ель-Кадер, араб, емір (1807-83). вів боротьбу з французами за незалежність Альжіру. Абд-ель-Керім, вожд ріфських, гірських марокканських племен, (*1882), воював проти еспанців і французів за волю Марокка (1920-26), засланий французами на вигнання. Абдера, місто у старинній Тракії, звісне з глупоти своїх мешканців; звідси „Абдерит“ — провінціял, обмежений, вузькоглядний, безмежно дурний. Абдергальден Еміль, швайц. фізіолог і біохемік, *1877. Абдикація, (лат.) зречення, уступлення з престолу, зложення з себе прав або обов’язків. Абдуктор, (лат.) м’язень-відтягач. Абдул-Гамід, ім’я кількох тур. султанів: 1) А. Г. І., 1774-89, мир з Росією в Кучук-Кайнарджі 1774. 2) А. Г. П., 1876-1909, фінансові й військові реформи, початки конституції, детронізований, 1918. Абдуллагі, ібн Сеїд Могамед, (1845-99), торговець невільниками, 1885. провідник повстання проти Англії в Судані. Абдул-Меджід, 1) тур. султан 1823-61, 1839 основні закони, 1856 рівноправність підданих не-мусулман. 2) тур. престолонаслідник *1868, 1922-1924 каліф. |
Абеляр (Abelard) П’єр, богослов, схоластик і діялектик (1079-1142); у своїй філософії звертає увагу на внутрішні мотиви вчинку, наставлення нашої волі без огляду на те, чи наші наміри були здійснені чи ні. Вславився своєю нещасливою любов’ю до Гельоїзи, що знайшла широкий відгук у письменстві. Абель Нільс Гайнріх, визначний норвезький математик (теорія радів, теорія функцій, теорія альґебричних рівнянь). Абен, (есп.) відповідає арабському слову „ібн“ — син. Абендрот Герман, нім. музика, *1883. Абенсераґи, мавританський рід з Ґранади XV. в., знищений підступно кор. Абу-Гассаном, уславлений оповіданнями, м. ін. Шатобріяна. Абеокута, муринське місто в півд. Ніґерії, в зах. Африці, зложене з багатьох осель, 38.000 мені. Належить до В. Британії. Аберація, (лат.) збочення, відхилення. А. в науках про природу: відміна родів і пород ростин і тварин. А. психічна, умове збочення, відхилення від правильних духових чинностей. А. сферична, в оптичних приладах, недокладна злука промінів світла в поодиноких точках образу. А. хроматична в оптичних приладах, повставання закрашених рубців на образах через розщіплення білого світла на світло різної краски. Аберт 1) Йозеф,нім. композитор (1832-1915); 15 опер, симфонії й ін. 2) Його син, Герман, учений музиколог *1871, проф. унів. в Галле й Гайдельберзі. Абесінці, меш. Абесінії, витвір муринсько-хамітсько-семітського перемішання, темношкірі, довгоголові, високого росту, з кучерявим волоссям. Головні племена: Амхара, Тіґре, Ґалласи й Сомалі. Абесінія, (також Етіопія, араб. Габеш), цісарство в Африці, прост. 900.000 км.2 і 12 міл. меш. А. могутня височина, зложена з поодиноких гірських гнізд, порозділюваних долинами рік і ярами. Поодинокі хребти доходять до 4.000 м. вис. (Рас Дашан 4620 м.). На заході і сході височини замітний стрімкий спад. Абесінське мистецтво: кадильниця, хрест і дзвіночки.
Збудована з пісковиків прикритих лявою, ціла країна належить до сточшца Нілу. Залежно від височини відрізняємо тут три кліматичні смуги: до 1800 м. смуга ночки. гаряча, тут удається бавовна, цукрова тростина, кукурудза; дальше до 2400 м. смуга |
