5
6
Абетка—Абортивні засоби
уміркованого підсоння, заселена найгустіше (тут лежить столиця Адіс-Абеба), де плекають виноград; найвища смуга холодна і там випасають худобу. Заселюють А. різні народи, що знайшли в цій недоступній країні захист, а саме хаміти: аґав і фалеша, а також семіти й мурини. Релігія, населення головно християнсько-коптійська а також магометанська та поганська. Мимо багатств країни господарка слабо розвинена. Вивіз шкіри, кавчуку, кави. Одинока залізниця зі столиці до пристані Джібуті. Абесінське мистецтво: прикраса.
Завдяки свойому недоступному гірському положенню А. вдержала донині свою самостійність, але втратила морське побережися, захоплене нині Італією, Францією й Англією. Одначе самостійність А. є лишень позірна, бо А. є і була нераз під чужими впливами. В старинних віках було тут царство Акеум під грецькими й єгипетськими впливами. З Єгипту в VI. в. поширилося сюди христіянство монофізитської св. Марко,відміни. Одначе в VII. Абесінське мистецтво: св. Марко.
в. після наступу войовничого магометанізму А. була ним ізольована від культурного світу. Лише в XV. в. були деякі зв’язки з Европою (Портуґалія). Тому не диво, що А. живе нині життям, яким Европа жила ще в середньовіччю. Багато первісного та своєрідного заховалося особливо з церкві,а саме в будові церков, церковному малярстві і в богослужебному знарядді. В суспільно-політ. відносинах в А. стрічаємо середньовічний февдалізм і рабовласництво. Цілковита відсталість А. заховується і далі. Абесінська королівська печатка: кругом підпис у мовах абесінській (вгорі) й арабський (вдолі): Іван король королів Абесінії.
За впливи над нею боряться від XIX. в. Британія, Франція й Італія. Ці три держави поділили між себе торговлю і комунікацію А.
Абешр (Abecher), головне місто країни Вада у французькому Судані. Абід, 1) старовинне місто в М. Азії над Геллеспонтом, тепер руїни б. села Абідо, місце будови Ксерксового мосту (480 до Хр.) й переказу про Геро й Леандра. 2) стар. місто в гор. Єгипті; руїни святині, гробівці. |
Абінопи, вимираюче індіянське плем’я в Арґентіні. Абіогенеза, (гр.) самонародження. Абіологія, (гр.) наука про мертві твори природи. Абіостатика, (гр.) наука про фізичні й інші прикмети мертвих творів природи. Абісальний, (гр.) глибинний. А. відложжя, скали утворені на дні великих морських глибин далеко від берегів суші. А. ступінь, морські глибини нижче 3000 м., виносить 51-5% поверхні усієї Землі. Абітурієнт, (лат.) учень, що здає іспит зрілости (матуру). Абіх Герман, нім. геолог (1806-86), дослідник Кавказу, де жив 1854-77. Абляктація, (лат.) 1) відлучення дитини від грудей; 2) особливий спосіб щіплення дичок, гл. Садівництво. Аблятів, (лат.) відмінок іменника в санскриті, зенді та ст. італьських мовах на питання „звідкіля“; шостий, орудний відмінок. Абнеґація, (лат.) зречення чогось, добровільне некористання з пригожих обставин, самовідречення. Або, (фін. Турку), пристань у Фінляндії, 62.000 меш. Варстати кораблів, ткацький промисл, університет. Аболіціонізм, змагання до ухилення якоїсь існуючої установи, особл. до знесення карних запоряджень. Гробівець в Абіді.
Аболіціоністи, взагалі противники якоїсь установи. Так називалися противники рабства в Америці на початку другої половини XIX. в. Тепер назва руху, який почала Джосефіна Бутлер (1880 р.) проти проституції. Аболіція, (лат.) заборона розпочати карне поступовання, або спинення вже розпочатого карного поступовання, оскільки засуд іще не набув правної сили. Це рід правного помилування за карні вчинки. Абомінація, (фр.) обридження, відраза, осоружність. Абонамент, (фр.) передплата. Передплачується не тільки часописи, але й інше,, пр. обіди, місця в театрі. Абонент, (фр.) передплатник. Аборіген, (лат.) автохтон, тубілець. Аборт, 1) (лат.) порід недоношеної дитини, викидень. 2) (нім.) місце на потреби, виходок. Абортивне лікування, лікування задля усунення ще нерозвиненої хороби. Абортивні засоби, засоби для спричинення викиднів. |
1*
