Сторінка:Українська загальна енцикльопедія. під. ред. І. Раковського (T. 1., А-Ж) (1935).djvu/12

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка ще не вичитана

7

8

Абрагам—Абсолютні

Абрагам а Санта Кляра (A. à S. Clara), вл. Ганс Ульріх Меґерле, нім. письм. і проповідник ціс. двора у Відні, (1644-1709) ; сатирично-гуморист. проповіди.

Абрагамзон Авґуст, шведський педагог (1817-1898).

Абрагаміти, гл. Аврааміти.

Абрагамовіч Давид, поль. політик (1843-1926), представник польських консерватистів, 1897 президент австр. парляменту, різко поборював опозицію, м. ін. й українців.

Абразія, (лат.) нищення берегів суші морськими хвилями.

Абракадабра,(араб.) кабалістичне слово, яке ; буцім-то лікувало чудодійно недуги. Букви А цього слова, вписані в трикутнику, можна читати на всі боки.

Файл:УЗЕ, Ф.7.png

Абраксас, (гр.) слово введене в ужиття гностиком Базіліядом на означення володаря всесвіту, виписуване опісля на амулетах і талісманах, званих „абраксовими камінями“.

Файл:УЗЕ, Ф.8.png
Абраксовий камінь.

Абрамовіч Соломон, жид. жарґон. письм. (1835-1918); повісти: „Жидівський Дон-Кіхот“, „Шкапа“.

Абрикос, (апрікоза) (фр.), мореля, бросква.

Файл:УЗЕ, Ф.9.png
Абрикос - мореля.

Абруцци, частина середніх Апенінів, найв. верх Ґран Сассо д’Італія 2929 м.

Абруцький князь, Люїджі Амадео, італійський мандрівник (1899-1902, на верхи Каракорум та інші). Нач. команд. іт. фльоти в часі світової війни.

Абсентизм, (лат.) неприсутність. В соціології означає постійну неприсутність в краю великих землевласників, що залишають ведення господарства своїм урядовцям, а самі проживають на чужині весь прихід. Також постійна неприсутність послів у парляменті.

Абсентуватися, (лат.) бути неприсутним, не явитися, не ставитися.

Абсенція, (лат.) неприсутність, неприява.

Абсида, гл. апсида.

Абсинт, абсент (гр.) 1) квіти, листя і загалом ростина полину, сильно пахучі й гіркі (Folia Absinthi), вживаються до ліків, наливок, вин і засобів до нищення комах; 2) горілка з олійками, ганусовим і полиновим, в цьому останньому є трійливий „туйон“, тому ця горілка дуже шкідлива. Виріб абсинту заборонений в Швайцарії, Бельгії, а почасти і в Франції.

Абсинтоль, (гр.) рідина, яку добувається з полину, уживається проти молів і в медицині.

Абсолют, (лат.) безоглядна правда, засада; в метафізиці: безумовне, ні від чого незалежне, нескінчене єство, така істота, що лежить в основі світу, як останній принцип різнородних і з’умовлених явищ.

Абсолютизм, (н. лат.) необмежена влада. В середньовіччю була державна влада слаба й обмежена правами станів, церкви та поодиноких територій. На початку „нових віків“ вона зміцнилася й стала абсолютною. Вона не визнавала нічиїх прав, які могли б їй протиставитися, зокрема ніяких політичних прав „підданих“. Запанувала майже скрізь в Европі абсолютна монархія. В літературі пропаґував її практично Макіявелі, а теоретично обосновував передусім Гобс. Абсолютизм, не мусить бути монархічний і демократія може бути абсолютна (Руссо), коли її влада є необмежена. „Освічений абсолютизм“ це назва абсолютних монархій XVIII. в., які в правлінню кермувалися, мовляв, тільки розумом, гл. Конституція.

Абсолютна більшість, при веденню зборів і засідань. Абсолютною є така більшість голосів, коли за якимсь внесенням голосує більше як 50% (більш як половина) всіх управнених до голосування.

Абсолютна висота, гл. Висота.

Абсолютна музика, музика без слів, без помочі іншого мистецтва, чисто інструментальна.

Абсолютне бльокування, (лат.-нім.) механічний спосіб кермувати рухом залізничих поїздів. При відкриттю семафору для поїзду одночасно ціла низка стрілок (зворотниць) становиться у таке положення, що поїзд може в’їхати лиш на призначений йому шлях. А. б. дає найбільшу забезпеку руху, тому на великих стадіях конче потрібне. На жаль великі кошти урядження спиняють розширення цього способу.

Абсолютний, (лат.) безумовний, безоглядний, необмежений, чистий, самовладний.

Абсолютний лісовий ґрунт, земля придатна тільки до вирощування лісу: піски, гори, взагалі невжитки.

Абсолютний слух, слух з природи здатний розпізнавати й пам’ятати висоти кожного тону зокрема.

Абсолютні права, що прислугують комусь взагалі супроти всіх, а не тільки супроти деяких осіб, пр. право власности.

Абсолютні числа, (гл. Математика), числа у протилежности до відносних чисел. Коли скажемо, що ціна жита упала на 5 зол., то це є абсолютне число. Коли ж скажемо, що впала на 8%, то це число відносне.