АСКОЧЕНСЬКИЙ—АСПІРАЦІЯ
убитий Олегом 882 і похований на Угорській горі в Києві („Аскольдова могила“). Аскоченський Віктор, журналіст і історик (1813—79), „Історія київської дух. Академії“. Асмара, столиця іт. колонії Ерітрея в Африці, на вис. 2330 м., 16.000 меш. Асмоде́й, у талмуді, в ст.-жид. та апокрифічній літературі злий дух, демон знищення. Асмонеї, гл. Макавеї. Асник Адам, 1838—97, поруч М. Конопніцької найвизначніший поль. поет 2-ої пол. XIX. в. до Тетмаєра й Виспянського. Учасник повстання 1863, демократ, основник дневника „Reforma“ й один із основників „Tow. Szkoły Ludowej“. Рефлексійний лірик. Твори: „Над глибинами“, „Сон гробів“, „У Татрах“, драми: „Cola Rienzi“, „Кейстут“, „Жид“ та ін. Асока, ім'я кількох інд. володарів; Дарма Асока, 259—222 до Хр., прийняв буддизм як державну релігію. Асонанца, (лат), або асонанс (фр.) неповна, невиразна рима, основана на згоді голосних у наголошенім складі, а не на згоді приголосних (нпр. збірка — місто). Асортимент товарів, добір, вибір товарів. Асоціяційна психологія, наука про духові прояви людини; вважає вражіння первнями (атомами) нашого духового життя, а всі духові прояви старається вияснити сполуками (асоціяцією) тих первнів; творцями а-ної психології є Джон Лок і Кондільяк, далі розбудовували її Юм, Джеме і Джон Мілі, а в кінці Ґеорґ Еліяс Мюллер і Теодор Ціген. Асоціяційне навчання, навчання оперте на взаїмній сполуці (асоціяції) первнів нашої свідомости; складається із 4-ох чергових ступенів: 1) досвідне витворювання психічних асоціяцій, пр. дитина порушує дзвіночком і переконується, що він дзвонить; 2) витворювання асоціяцій вражінь з відповідними зображеннями, пр: привчають дитину подавати названі речі; 3) приучування до аналізи й абстракції; 4) приучувацня розуміти сутність, значіння і взаїмний зв'язок спостеріганих речей і проявів; гл. Виховання. Асоціяція, (лат.) союз, спілка, гуртування. У психології: сполука первнів свідомости в різних видах, яка може наступити через подібність, противенство, наслідком часового або простірного відношення до інших первнів. Асоціяція ідей, (лат.) помилково Дж. Локом названа сполука первнів нашого духового життя, вражінь і зображень; гл. Асоціяція. Аспазія, гарна, вельми розумна й освічена полюбовниця, а опісля дружина Перікла (V. в. до Хр.). |
Аспанфут, Асоціяція Панфутуристів, літ. група, яку заснували в Києві 1922 М. Семенко, О. Слісаренко, Г. Шкурупій та ін. Пізніше перейменована на АСКК, себто Асоціяція комуністичної культури, чи просто асканівці або комункульт. Група намагалася поставити мистецтво на послуги комуністичної культури; розпалася 1925. Аспараґ, гл. Шпараґ. Аспараґін, амід аміно-янтарової кислини; знаходиться в шпараґах (спаржі), в буряку й ін. ростинах; вживається в лічництві. Аспе́кт, (лат.) вигляд, вид; в астр. взаїмне положення Сонця, Місяця й Землі, бачене з тієї останньої; гл. Коньюнкція й Опозиція. Аспер, найдрібніший тур. гріш = 1/120 пястра; 3 аспри, це 1 пара. Асперн, село в Дол. Австрії над Дунаєм під Віднем, побіда Австрії над Наполеоном у травні 1809. Асперсія, (лат.) покроплення свяченою водою. Аспід, Аспіс, (гр.) 1) єгип. очкар, урей (Naja haje, Uraeus h.) півн.-афр. дуже їдовита змія, подібна до півд. аз. очкаря; 2) загалом — змія, гл. Гаспид. Аспідій, Апспідіюм, гл. Папороть. Аспірант, (лат.) кандидат на щось; урядовець, що змагає до якогось становища. Аспіратор, (лат.) прилад до всисання повітря, уживається як вентилятор або як розпиляч. Аспіраторна повітряна помпа, прилад до всисання повітря та тиснення при допомозі повітря. Рис.: вода входить при е, пливе з а до b, відпливає при b, при d відбувається ссання повітря, при с натискає повітря. Аспіраційний гігрометр, прилад до мірення вогкости повітря, крізь який проходить постійно повітря внаслідок обороту млинка, вправленого в рух годинниковим приладом. Аспіраційний термометр Асмана, термометр до мірення температури повітря, хоронений перед безпосередніми проміннями тепла. Аспірація, придих (у грам.), пр. вогонь, |
