АСИҐНАЦІЇ—АСКОЛЬД
Асиґнації, паперові гроші, заведені в Росії Катериною II. Безперестанне пускання а. в обіг і спинення виміни на срібло спричинило сильне обниження їх ціни. В 1839 відновлено виміну на срібло й усталено курс а. В 1843 замінено а. на кредитові білети. Асиметрія, (гр.) нерівномірність; асим. долина має одну збіч позему, а другу стрімку. Асимілювати, (лат.) доконувати асиміляції. Асимілянт, (лат.) той, що змінив свою рідну народність на чужу. Асимілятор, (лат.) той, що перетягає членів чужої народности на свою. Асиміляція (лат.) уподібнення, присвоєння; в фізіології: переміна поживи на живу білковину власного тіла, яка доконується в живих клітинах; в ботаніці: виріб мучини (крохмалю) з двоокису вугля і води в ростинних клітинах; ця злука двох неорганічних річовин (вугля і води) в органічну (мучину) доконується в зелених клітинах ростин грудочками зеленцю (хлорофілу) під впливом соняшних промінів, гл. Ростина; в граматиці: при зустрічі двох шелестівок переміна першої з них на другу, або до неї подібну, пр. лат. „ассіміляція“ походить з „адсіміляція“; в суспільних науках: переміна одної народности, звичайно недержавної або менше культурної в другу, звичайно державну або культурнішу. Асимпто́та, (гр.) проста, що постійно наближається до якоїсь кривої, але ніколи її не досягає (гл. Гіпербола). Асир, восьмий син біблійного Якова. Асистент, (лат.) помічник, присутній при якійсь чинності з другим: помічний урядник, помічний науковий співробітник. Асистенція, (лат.) присутність, співділання, супровід, почет. Асистенція пасивна, присутність католицького духовника, як свідка при вінчанню, коли він, задля перешкод церковного права, не може уділити благословенства. Асіолі Боніфачіо, іт. композитор (1769—1832), писав опери, ораторії й теоретично-муз. підручники. Асір, гл. Азір. Асіяґо, гол. місто Сімох Громад в італійських Альпах; 7.000 меш. Звісне зі світової війни. Аскалон, одно з 5 гол. філістимських міст у Палестині, тепер у руїнах. Тут побідили хрестоносці під проводом Ґотфріда з Бульйону 1099 єгип. султана. Асканія Нова, в Херсонській окрузі. Тут є державний укр. заповідник (резерват), т. зв. Чаплі, де заховано для зразку великий шмат неораного степу та звіринець рідкої або вигибаючої звірні. Аскаріс, гл. Глиста. |
Асквіт, (Asquit) Генрі, довголітній провідник англ. лібералів (1852—1927), був кілька разів міністром, а 1908—16 прем’єром і рішив участь Англії у світовій війні. 1925 А. стає лордом Оксфорду і членом палати вельмож. Аскеза, (гр.) свідоме й плянове обмеження життєздатности людського організму, як найкраща підготовка до позагробового життя; в цім вигляді виступає аскеза у Платона та в рел. системах буддизму, христіянства та ісламу. Таке поборювання змислових пристрастей супроводиться постом, молитвою й побожними ділами покаяння; звідси в дальшому значінні а. — довершеніше христіянство, змагання до моральної довершености. Аскенази Шимон, пол. історик, *1867, Przymierze polsko-pruskie, Ks. Józef Poniatowski, Napoleon a Polska. Аскет, (гр.) той, що живе по аскетичному. Аскетизм, (гр.) гл. Аскеза. Асклепій, у Гомера князь Тессалії й знаменитий лікар, опісля бог лікарської вмілости, син Аполлона й німфи Короніди, почитаний головно в Епідаврі, від 292 також у Римі (як Ескулап). Його символ палиця мандрівного лікаря й вуж, що в'ється довкола палиці (палиця Ескулапа є ще й досі символом лікарського стану). Асклепій, Асклепіяс, гл. Ва́точник. Асклепіяд, знаменитий гр. лікар, пол. І. в. до Хр., заложив лікарську школу в Римі, перший поділив хороби на гострі й проволіклі (хронічні). Асколі Пічено (Ascoli Piceno), столиця провінції тої ж назви в середній Італії, 35.000 меш. Аскольд, київський князь разом з Диром мав уладити похід на Царгород 866, |
