АРХІСТРАТИГ—АСИҐНАТОР
Архістратиг, (гр.) начальний полководець; назва архангела Михаїла, як вожда небесних сил у боротьбі з дияволом. Архіт з Таренту, державний муж і полководець, філософ і математик, 1. пол. IV. в. до Хр. Належить до пітагорейської школи; творець аналітичної методи в математиці. Архітект, (гр.) будівничий, звичайно з покінченою високою школою, що вироблює плян будови дому; також назва підприємця, який веде будівлю за готовим пляном. Архітектоніка, гл. Будівництво та Геологія. Архітектура, гл. Будівництво. Архіти́п, (гр.) первісний образ, первісне письмо, перший друк. Архітрав, (гр.) в будівницті гол. перекладина, бальок, що лежить безпосередньо на капітелях колон. Архітриклін, (гр.) начальник бенкету, весільний староста. Архічембальо, (іт.) клявіятуровий струнний інструмент з XVI. в. Архонт, (гр.) володар, назва девятьох найвищих державних мужів — правителів у стародавніх Атенах по скасуванню королівської влади; пізніше — предсідник суду. Архонтики, гностична секта IV. в. Арцибашев Михайло, рос. письменник (1878—1927), здобув розголос повістю „Санін“, у котрій проповідував вільну любов. Арцимовіч Віктор, сенатор (1820—93), видатний рос. діяч так зв. „доби великих реформ“ у Росії за Олександра II. Арцтовський Генрик, поль. геофізик (*1871), подорожник і знавець підбігунових країв. Аршенік, гл. Арсенік. Аршин, давня міра довготи на землях ст. Росії, 1 арш. = 16 вершків = 28 дюймів (цалів) = 0•71118 метра. Аршиця, гора в Ґорґанах 1589 м. Ар'ян, (тур.) на Гуцульщині і Кубані — кисле козяче молоко, жентиця, напій з молока, рід кумису. Ар'яниця, (тур.) бочілка на жентицю, у гуцулів і на Кубані. Ас, (лат.) ст.-рим. мідяна монета складена з 12 унцій; фунт; карта з одним значком усередині (туз); у муз.: тон а, обнижений на пів тону. Аса, юдейський цар. Асамар, (лат.) річовина, яка твориться припіканням або присмажуванням м'яса, хліба, цукру й інших живинних річовин, яким надає буру краску й гіркий смак. Асанація, (фр.) оздоровлення, урядження за вказівками гігієни. Асаргаддон, асірійський цар, 681 — 668 до Хр., завоював Єгипет. Асарія, (євр.) часте ім'я біблійних царів, священиків і пророків. Асаул, гл. Осаул. |
Асаф, ім’я чотирьох осіб у Ст. Завіті. Найважнішим між ними був начальник співаків і автор 12 псальмів (псальму 49 і від 72 до 82 включно). Асафе́т, степова билина Середньої Азії з родини окружкових, дуже висока, рідко цвіте, сильно вонюча, гл. Асафетіда. Асафетіда, (лат. Asafoetida) живиця середньо-азійської окружкової ростини Асафет; з немилим запахом часнику; вживається як лік проти гістерії і деяких нервових хоріб, на Сході й у Франції також як додаток до страв. Асбен, гл. Аїр. Асбест, волокнистий камінь (креман глину), не топиться й не горить; уживається до забезпечування від огню кітлів та вогнетривалих кас. Асб'єрнсен, (Asbjörnsen) Петер Хрістіян, норв. учений, природознавець (1812—85), прославився виданнями норв. народніх казок, які започаткували нову добу норв. літератури. Асейсмічний, що не підлягає землетрусам. Асейсмічні простори, країни, що в них не буває землетрусів. Асекурація, гл. Обезпечення. Асе́мія, (гр.) хороблива нездібність порозумітися з другими рухом, письмом або словом, гл. Аграфія, Амімія й Афазія. Асентирувати, (лат.) брати до війська, признати когось здатним до війська. Асентирунок, бранка. Асепсіс, (гр.) стан вільний від бактерій, забезпечення ран перед заразнями. Асептика, (гр.) спосіб лічення ран, при якому хороботворчі заразки не дістаються до ран завдяки засобам, які їх до рани не допускають. Асерторичний, (лат.) потверджуючий. Асесор, (лат.) помічник, що сповняє свої чинності побіч когось від себе старшого, помічник війта, помічний урядовець. Асєнь, (гр. Asanes, лат. Assanus) ім’я болт. царів: 1) Іван А. І., 1186—95, заложив столицю в Тирнові, 2) Іван А. II., син його, 1218—41, підніс сильно болг. царство. Зі смертю його сина Михайла 1258 рід Асєнів вимер, але й після того деякі царі звалися Асєнями. Асиґнант, (лат.) той, що переказує асиґнату. Асиґнат, (лат.) той, що платить асиґнату. Асиґната, ордер (l’ordre), переказ; поручення другій особі виплатити грошову суму названій третій особі. А. виставляє пр. справник кооперативи до скарбника, доручуючи йому виплатити якусь суму грошей особі, названій в а. У Франції: державний паперовий гріш (видано вперше 1789. p.). Господарка а. видача непокритих паперових грошей. Асиґнатор, (лат.) переємець переказу асиґнати. |
