Перейти до вмісту

Сторінка:Українська загальна енцикльопедія. під. ред. І. Раковського (T. 1., А-Ж) (1935).djvu/15

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

13

14

Авдитор—Авкція

Авдитор, (лат.) військовий судця, в давній школі ученик, що вислухував лекцій товаришів.

Авдиторія, (лат.) місце, де зібрані слухачі, збір слухачів.

Авдиторіят, (лат.) військовий суд; секретаріят папського посольства.

Авдиція, (лат.) слухання, програмовий радіо-концерт.

Авдіенція, (лат.) вислухання когось, хто приходить із проханням або скаргою; прийняття вищою особою; в Еспанії суд.

Авдій, різьбар, що за Гал.-вол. літописом прикрасив своїми плоскорізьбами — „приліпами“ — церкву св. Івана, збудовану королем Данилом Романовичем у Холмі.

Авдіон, (лат.) прилад до скріплювання голосу в радіотелефоні, гл. Електронна лямпа.

Авдіфон, (лат.-гр.) прилад до слухання в радіотелефонії.

Авдіяни, Антропоморфісти, христ. секта основана Авдієм з Месопотамії в IV. в. Авдій приймав антропоморфізм, звідси й друґа назва цеї секти.

Авеліти, (авеляни), христ. єресь з IV. в., що осуджувала подружнє життя.

Авелліно, місто в півд. Італії, 26.000 меш., столиця провінції тієї самої назви.

Авеллянеда Ґертруда Ґомец, есп. письменниця (1816—73); оповідання, поезії й драм. твори.

Авель, син Адама й Еви, брат Каїна, який вбив його з заздрости.

Аве Марія, (лат. Ave Maria), „Радуйся Маріє!“ Початок молитви „Богородице Діво“ в лат. мові.

Авенаріюс 1) Ріхард, нім. філософ (1843—96),творець емпіріокритицизму. 2) Фердінанд, нім. поет (1856—1923), редактор час. „Kunstwart“, основник „Т-ва для поширювання мистецької культури“.

Авентін, Авентінська гора, один із сімох горбків міста Риму.

Авеню, (фр. avenue), вулиця, обсаджена деревами.

Авереску Александер, румунський генерал і державний провідник (*1859). Ворог осередніх держав, один із творців „Великої Румунії“. Брав участь у світовій війні і зайняв Басарабію. Після війни заложив нову рум. „народню партію“. Був кілька разів прем’єром.

Аверроес Ібн Рошд, славний араб, лікар і філософ (1126—98). Переложив і пояснив твори Арістотеля; мав великий вплив на розвиток середньовічних наук. Прихильник матеріялізму й пантеїзму.

Аве́рс, (фр.) чолова сторона монети, медалі, якої відворотна сторона зветься „реверс“.

Аверсія, (лат.-фр.) відраза, обридження.

Аверченко Аркадій, відомий рос. письменник (1881—1925), редактор гумористичного час. „Сатирикон“ і автор численних гумористичних оповідань. Деякі перекладені й по українськи.

Авесалом, третій син Давида, що зворохобився проти свого батька.

Авеста (Авіста — основний), часть староіранського релігійного письменства, яку припасують Заратустрі, мабуть, з VI. в. до Хр. Згодом до незрозумілого уже змісту додано середньо-перські пояснення Зенд, на яких опірається донині релігія персів. Звідсіля й назва Зенд-Авеста.

Авізо, 1) повідомлення адресата, про висланий окремо товар або гроші; 2) невеликий воєнний корабель, який розвозить прикази або звідомлення.

Авізувати, (лат.) письменно повідомити, упередити.

Авімелех, 1) ім’я деяких герарських царів; один із них сучасник Авраама. 2) син Гедеона.

Авіньйон (Avignon), старинне місто в півд. Франції, над Роною, 49.000 меш. Колись хвилевий осідок пап (1305—70), старинний собор, палати пап, у францісканській церкві гріб Ляври, оспіваної Петраркою. Шовковий промисл, в околиці городництво.

Файл:УЗЕ, Ф.15.png
Папські палати в Авіньйоні.

Авіон, (фр.) літак.

Авіонетка, авієтка, (фр.) маленький літачок, з слабим мотором, сили 7—70 коней.

Авітаміноза, (лат.) хороба, яка повстає наслідком недостачі вітамінів у поживах: цинга, пелагра, берібері, Меллер-Барльова хороба і мабуть також рахіт; гл. Вітаміни.

Авіценна, вл. Ібн Сіна, араб, лікар і філософ (980—1037).

Авія, юдейський цар, син Ровоама.

Авіятика, (лат.) наука про літаки й летунство.

Авіятор, (фр.) летун.

Авіяція, (фр.) летунство, повітроплавство.

Авкція, авкціон, (лат.) переторг, полягає в тому, що перед зібраними інтересентами виголошує авкціонатор (півурядовий служ-