29
30
Агатирси—Аґар-аґар
му, до суду-віку тиняється по світі; про нього писали Гете, Шлеґель, Ленав, Сю і Гамерлінґ. Агатирси, трацьке плем’я, що у V. в. до Хр. жило в Семигороді над рікою Марошем. Агатокл, тиран Сіракуз, (361-289 до Хр.); війна з картаґінцями. Агатон, грецький трагік. Пир Агатонів з нагоди вдачної вистави його твору дав Платонові основу написати „Сімпозіон“. З творів A-а остали тільки-частини. Агезілай, спарт. кор. (397-360 до Хр.) по- конав персів у М. Азії, 394 атенців, тебан- ців та ін. під Коронеею, 362 побіджений Епамінондом під Мантінеєю, виїхав до Єгипту, погиб у морській бурі. Агіографія, агіологія, (гр.) опис життя, діяльности, почитання й прославлення святих. Агіс, ім’я 4-ох королів Спарти: А. І. основ- ник роду Агіядів. A. II. 427-398 до Хр., 418 побіда над аргійцями під Мантінеєю. A. III. 338-331 до Хр.; союзник персів проти Олександра В. поляг під Мегаполісом. A. IV. 245-240 до Хр. Аглая, (гр. блискуча4, одна з трьох Ха- рит (Ґрацій), Агмед, гл. Ахмет. Агмедабад, стар. місто в провінції Бомбай в Індії. В XVI. в. до 1 міл. меш., нині 274.000., стара мошея, бавовна і вироби з золота. Агнець, 1) божий, символічна назва Ісуса Христа. 2) літургічний, чотирограння частиця, вирізана з проскури. 3) пасхальний, однорічний баранець, що його ізраїльтяни споживали в часі Пасхи. Агности, назва двох христ. сект, одної з кінця IV. в., другої з VI. в., заперечували всевідучість Христа і обстоювали безпереривну боротьбу з духами. Агностицизм, філософічний погляд, що основних причин усіх проявів природи „абсолютного“ буття або „річей самих у собі“ не можна ані розслідити, ані пізнати (Герберт Спенсер, Дю-Буа-Ремон, Гекслі). Аго Юганні, вл. Ів. Брофельт, фінський письменник і журналіст, провідник молодо- фінського Літер, руху (1861-1921). Агогіка, (гр.) наука про муз. темп і такт. Агона, лінія, що лучить місця на поверхні землі, де нема магнетного відхилення; на ній вказує магнетна стрілка докладно північ. Агона переходить через цілу Америку, залив Гудсона, півн. магн. бігун землі, звідти через Півн. Льодове море, Росію, Україну, Арабію, Індійський океан, зах. Австралію, пол. магн. бігун до пол. Америки. У східній Азії є ще одна агона. Агонія, (гр.) умирання, остання боротьба зі смертю, конання. Агора, (гр.) базар, ринок, торговиця; у стар. греків: народні збори, переносно: місце тих зборів. Агорафобія, (гр.) хоробливий страх перед широким простором; хороба нервів. |
Аграфи, (гр.) незаписані в св. Письмі вискази Христа. Аграфія, (гр.) хороблива нездібність писання, хоч хорий розуміє прочитане. Агрест, Агрус, (Ribes grossularia), малий корч, з колючкуватими бильцями, малим, сильно повирізуваним листям, зеленими їдомими овочами; у нас по садах. Агрефемій, архімандрит, автор „Хожденія“ до Палестини (XVI. в.) Агура-Мазда, у греків: Ормузд, вл. Ясний Пан, найвищий і одинокий бог у віруванню Зороастра. Аґа, (тур.); пан,: військовий старшина. Аґава, столітник америк. (Agave am.), середньо - американська ростина, з роду лілеєва- тих, з грубим соковитим листям; удомашнена в півд. Европі, у нас плекається для оздоби. Деякі відміни дають дуже сильні волокна до пряжі, пр. Кубанський льон. З соку а. вироблюють в Мехіку алькогольний напій, пульк. Аґава-столітник.
Аґадес, торговельне й караванове місто на границі Сагари й Судану. Аґадір, пристань у півд. Марокку; 7.000 меш. Аґама, (Agamidae), порода ящірок, що живе від ос. Джави (Яви) аж по Кавказ; деякі відміни замітні гарним забарвленням, гл. Ящірка. Аґамі, (Psophia crepitans) птах з родини журавлів, з півд. Америки; величини індика, зверху лискучо чорний, зі споду сиваво сріблистий ; освоєний береже домашній дріб, а навіть малі домашні звірята: пси, коти, кози і вівці. Аґамі.
Аґамія, (гр.) безподружній стан. Аґамічний, безподружній, безголовий. Аґапант, (Agapanthus), капляндська лілеєвата ростина, з синім квітом, у нас плекається для оздоби. Аґар-аґар, китайська або японська желятина. Добувається в Китаї і Японії з морських ростин. Уживається в наукових |
