31
32
Аґаріцін—Аґраризм
робітнях як пожива для заразків (бактерій) і в цукорнях. Аґаріцин, (аґаріцинова кислила) засіб, що зменшує поти, вживаний у сухітників. Аґассіс (Agassiz) Жан Люї, славний швайц. зоолог, геолог та географ, рішучий противник Дарвіна (1807–73), від 1846 жив в Америці. Жан Люї Аґассіс.
Аґат, гл. Ахат. Аґатіс, (Agathis-Dammara) ростина з громади шишкуватих з род. аравкарій; дерева 30–50 м. високі; малайський архіпелаг, Австралія; ужиткове деревно і живиця — дамарова та каурі-копалова. Аґенда, (лат.) справи до поладнання, книжка справ, які треба поладнати; біжучі справи; обрядова книга у латинників; приділене комусь заняття. Аґент, (лат.) ділець, посередник, представник, заступник: 1) торговельний а. — самостійний посередник у торговлі, що сам не торгує, але помагає іншим торговцям при торговлі, зводячи дві або кілька осіб для заключення торговельних орудок; 2) дипломатичний а. — амбасадор, посол у тіснішому розумінні, міністеріяльний резидент та вповноважений заступник (charge d’affaires); 3) поліційний а. — таємний урядовець, шпиг; 4) а. провокатор (фр.), підплачений організатор бунтів і заворушень. Аґентство, аґентура, аґенція (фр.) бюро посередництва, представництво якоїсь фірми. Аґентура, (лат.) установа обслуговувана аґентами. Існують аґентури: інформаційні, поштові, телеграфні, асекураційні, еміграційні, митні. Аґенція, (лат.) 1) представництво купецької фірми, яке заступає її справи та збирає для неї замовлення на товари; від тих замовлень бере а. провізію; 2) установа для подавання телеграфних звісток і обслуги дневників. Відомі: а. Аваса (Havas) в Парижі, а. Стефані в Римі і в Міляні, а. Вольфа в Берліні, радянська „Роста“, польська ПАТ (РАТ) і ін. Тепер у всіх державах є такі урядові й півурядові аґенції, які подають світові звістки про події в даній державі, в освітленню догідному для її правління. Аґілера (Aguilera) Вентура Руїс, есп. поет (1820–81);. патріот, пісні, драми й оповідання. Аґітатор, (лат.), 1) той, що поширює прилюдно якусь ідею, підмовляє, підбурює; 2) прилад, що має вигляд вальця з стіжкуватим дном і вживається при рафінації нафти, смаровил, ростинних оліїв і т. ін. Аґітація, (лат.) прилюдне ширення якоїсь думки, намовлювання до чогось. Аґітпроп, скорочення назви радянської установи аґітації і пропаґанди. |
Аґлютинативна мова, мова, в якій відмінки й інші граматичні відносини означуються доданням до незміненого слова певних додатків, які самі про себе можуть бути осібними словами, прим, монгольські мови, гл. Мова. Аґлютинація, склеювання, стинання, пр. квасного молока, або крови; зліплення, пр. бактерій, гл. Кров. Аґлютиніни, білковинні річовини, які повстають у нашій крові по перебуттю заразливої хороби; вони мають прикмету зліплювання дотичних хороботворчих заразків. Мають важне значіння в лікуванню. Аґльомерат, (лат.) накопичення різнородних частин; (геол.) скала, що є природним зліпком частин різного походження. Аґнат, (лат.) у римлян особа, що находиться під властю голови родаши, в протиставленню до кревних (коґнатів); свояк з мужеської лінії (у герман). Аґні, одно з головних божеств Ріґведи, старинно-індійський бог вогню, громів і блискавок, з сьомома руками й трьома ногами, звичайно на барані. Аґні.
Аґноскувати, (лат.) пізнавати, признаватися до чогось. Аґобілін, мішанина хлораку і саліциляту стронцію, фенольфталеіни і живиці, вживаний при жовчевих камінях. Аґра, місто в півд. зах. Індії над рікою Джумна. 186.000 меш. 1564–1657 столиця Тімурідів. Старі, гарні будівлі. Бавовна. Гробівець Акбара Великого в Аґрі.
Аґравація, (лат.) гл. симуляція. Аґрам, гл. Загреб. Аґрамант, плетена стяжка, котрою обшиваються краї жіночих плащів, оббиваються меблі і т. д. Аґраризм, сучасна суспільно-політична течія, що намагається згуртувати біля спіль- |